Справа № 569/19455/24
26 грудня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Галінської В.В.
при секретарі Калетинець Т.В.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області від 30.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 3400,00 за порушення ст. 163-15 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-15 КУпАП - закрити та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на те, що при складанні постанови, посадовою особою не в повному обсязі та некорректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що фабула інкримінованого адміністративного правопорушення виписанане належним чином, без зазначення дати, часу, при яких сааме обставин було вчинено правопорушення і в чому сааме воно виразилося, при цьому, у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Вказує, що в постанові про накладення адміністративного стягнення від 30 липня 2024 року, чітко не визначений статус ОСОБА_1 , вказано- фізична особа-підприємець, адвокат. З відповідного формулювання є незрозумілий статус особи, яка притягається до відповідальності. Крім того позивач посилається на відсутність доказів в матеріалах справи, що підтверджують його вину.
22.10.2024 року представником відповідача Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області Непийводою Інною Андріївною надіслано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.07.2024р. № 1730-п, проведена фактична перевірка у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з метою перевірки дотримання вимог норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтва, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Так, Головним управління ДПС у Рівненській області в межах повноважень, визначених ПК України проведена фактична перевірка, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 19.07.2024р. №11215/Ж5/17-00-07-05- 17/3376211855. Протокол про адміністративне правопорушення № 4991/ж12/1700-07-05-24 від 19.07.2024 року складений саме на підставі акту фактичної перевірки, в якому зафіксовані виявленні при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 порушення. А тому, акт фактичної перевірки є доказом, що свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта до адміністративної відповідальності. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 4991/ж12/1700-07-05-24 19.07.2024 року заступником начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Гурським Ю.Я. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2024 року №5161/Ж12/17-00-07-05-24 у вигляді накладання штрафу у сумі 3400,00 грн. за порушення статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанови №894. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 4991/ж12/1700-07-05-24 19.07.2024 року заступником начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Гурським Ю.Я. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2024 року №5161/Ж12/17-00-07-05-24 у вигляді накладання штрафу у сумі 3400,00 грн. за порушення статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанови №894. З огляду на викладене вище, Головне управління ДПС у Рівненській області при прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2024 року №5161/Ж12/17-00-07-05-24 у вигляді накладання штрафу у сумі у сумі 3400,00 грн., діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, представник відповідача у справі просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.
11.11.2024 року позивачем у справі подано заяву про доповнення позову новими обставинами, до якої було долучено документи, які стали підставою для проведення перевірки.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Пресдтавник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, підтримавши поданий відзив.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.07.2024р. № 1730-п, проведена фактична перевірка у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з метою перевірки дотримання вимог норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтва, ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
19.07.2024 року Кхатеру Фаді Еліасу вручено направлення на перевірку від 12.07.2024 року № 3135/Ж3/17-00-07-05-15 та від 12.07.2024 року № 3136/Ж3/17-00-07-05-15
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від19.07.2024р..В ступній частині акту в пункті 1.2. зазначено, що проведено перевірку господарської одиниці ФОП (адвокат) Кхатер Фаді Еліас. Згідно з висновком акту фактичної перевірки від 19.07.2024р. посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області вказано про порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29 липня 2022 р. № 894, а саме: не забезпечено можливість держателями електронних платіжних засобів розрахуватись за продані ними товари (надані послуги) у зв'язку із відсутністю банківського терміналу.
19 липня 2024 року, посадовою особою Головного управління ДПС у Рівненській області відносно ФОП ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 00088, за змістом, якого вказано, що ОСОБА_1 не забезпечив можливість держателям електронних платіжних засобів розраховуватися за подані товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 року № 894 “Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків, платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» чим порушив ст. 163-15 КУпАП.
За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 4991/ж12/1700-07-05-24 19.07.2024 року заступником начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Гурським Ю.Я. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2024 року №5161/Ж12/17-00-07-05-24 у вигляді накладання штрафу у сумі 3400,00 грн. за порушення статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанови №894.
Під час розгляду справи сторони не заперечували факту, що Кхатер Фаді Еліас здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1931 видане 18.12.2020 р. та водночас перебуває в статусі фізичної особи підприємця.
Визначення статусу особи, яку притягнуто до відповідальності в даній справі є важливим, оскільки таким чином визначається суб'єкт адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-15 КУпАП.
Відповідно до статті 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів - тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративномустягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням, наведеним у пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
В свою чергу ФОП (фізична особа-підприємець) - це одна з організаційно-правових форм суб'єктів господарської діяльності. Цивільний кодекс України зазначає, що будь-яка фізична особа може здійснювати підприємницьку діяльність, але тільки після державної реєстрації у встановленому порядку. Після такої реєстрації фізична особа офіційно набуває статусу ФОП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
При цьому, відповідно до п. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під час розгляду справи та з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач у справі визначає статус Кхатера Фаді Еліаса як фізичну особу підприємця. Проте матеріали справи та пояснення представника відповідача в судовому засіданні спростовують відповідне твердження.
Так, 31 жовтня 2024 року, позивачем було подано до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області інформаційний запит про те, що стало підставою для видачі наказу від 11.07.2024 року № 1730-п про проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 .
Відповіддю на інформаційний запит Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області надано лист Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в якому зазначається, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 569/7129/23 за заявою адвоката Кхатер Фаді Еліаса про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Департаменту судових витрат в розмірі 16500 грн. Як доказ оплати гонорару адвоката по наданню правничої допомоги у справі № 569/7129/23 в готівковій формі на підставі Договору в розмірі 16500 грн. адвокат надав довідку про підтвердження оплати гонорару адвоката. Таку ж довідку про підтвердження оплати гонорару адвоката в розмірі 12500 грн. адвокат Кхатер Ф.Е. надав в Рівненський апеляційний суд після розгляду справи в суді апеляційної інстанції. За таких обставин заявник просив: перевірити дотримання адвокатом Кхатер Ф.Е. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН 1931 видане 18.12.2020 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) вимог закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наведене свідчить, що Кхатер Ф.Е. перебуваючи в статусі адвоката представляв інтереси ОСОБА_2 в цивільній справі № 569/7129/23, де відповідачем був Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. Позовні вимоги до Департаменту були задоволені в повному обсязі, стягнуто з Департаменту понесені позивачем судові витрати в тому числі на правничу допомогу, які ОСОБА_2 сплатила адвокату в готівковій формі. Бажаючи перевірити законність отриманого адвокатом гонорару в готівковій формі, Департамент подав відповідну заяву до Головного управління ДПС у Рівненській області з проханням перевірити дотримання адвокатом Кхатером Фаді Еліасом вимог закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі даної заяви, Головним управлінням Державної податкової служби у Рівненській області видано наказ від 11.07.2024 року № 1730-п про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , хоча в даному випадку ОСОБА_1 перебував в статусі адвоката, тобто самозайнятої особи.
Відтак Головне управління ДПС у Рівненській області в межах повноважень, визначених ПК України мало провести фактичну перевірку ОСОБА_1 в статусі адвоката, а не фізичної особи підприємця. Крім того направлення на перевірку від 12.07.2024 року були вручені ОСОБА_1 (адвокату).
Суд звертає увагу, що в акті від 19.07.2024 р., в протоколі про адміністративне правопорушення №00088 не визначено чіткий статус Кхатера Фаді Еліаса, що свідчить про неправильне складання посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області матеріалів справи.
Суд погоджується з доводами позивача, що фабула інкримінованого адміністративного правопорушення вказана неналежним чином, без зазначення дати, часу,за яких саме обставин було вчинено правопорушення і в чому сааме воно виразилося.
Слід врахувати також практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), ЄСПЛ серед іншого зазначив, що "... суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім цього, як зазначає сам відповідач, що Головним управління ДПС у Рівненській області проведена фактична перевірка, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 19.07.2024 р. Протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2024 року складений саме на підставі акту фактичної перевірки, а тому, акт фактичної перевірки є доказом, що свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта до адміністративної відповідальності.
Проте з таким твердженням суд погодитися не може, адже сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень. Не підписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи не підписанням окремих рішень суб'єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Саме до таких висновків прийшов Верховний суд, що викладено у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 (адміністративне провадження № К/9901/21117/19)
В свою чергу Кхатер Фаді Еліас, наполягав на тому, що діяв виключно в статусі адвоката, відповідач в свою чергу не зміг спростувати відповідного доводу, адже відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
30 червня 2021 року було прийнято закон України «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1591). Цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону 1591 торговець - суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі;
Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев'ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1591) торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Суд звертає увагу, що нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов'язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку, оскільки, самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність, не є суб'єктами господарювання, то на них не поширюється дія Закону № 265/95-ВР. Тому застосовувати РРО/ПРРО вони не зобов'язані.
Крім того, відповідно до висновків викладених 16 квітня 2020 року по справі № 727/4597/19 (адміністративне провадження №К/9901/32645/19 ) у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановлено, що відповідно до положеньстатті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи вище викладене, , самозайнята (адвокат) не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбачуваного ст. 163-15 КУпАП.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).
Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п.3ч.3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень,дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.241-246 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області від 30.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальност за порушення ст. 163-15 КУпАП та закрити провадження у справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області судовий збір в розмірі 605,60 грн..
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області, м.Рівне, вул. Відінська, 12.
Суддя