Справа № 568/2064/24
Провадження № 3/568/33/25
10 січня 2025 року м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №186879 від 02.12.2024, 02.12.2024 о 10 год. 36 хв. на а/д М-06 «Київ-Чоп», 432 км., водій ОСОБА_1 керував т/з «IVEСO», н.з. НОМЕР_2 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування т/з постановою державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального МРУЮ Таратутенко Л.О. від 21.07.2023 ВП №15868171 на підставі ст. 71 п.9 ч.2 ЗУ «Про виконавче провадження».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано згідно протоколу за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Під час складання протоколу ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, дії працівників поліції не оскаржував.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом вчасно належним чином (а.с.9 зв, 10 зв). Причини неявки суду не повідомив, клопотань, заяв чи заперечень не подавав.
За таких обставин суддя приходить до висновку, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можливо розглянути за відсутності останнього.
Окрім того, ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.126 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно імперативних приписів ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя констатує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в протилежному випадку неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 3 статті 126 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона). Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, склад такого адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Проте, матеріали цієї адміністративної справи не містять доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при існуванні тимчасового обмеження такого права.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 02.12.2024 10 год. 36 хв. на а/д М-06 «Київ-Чоп», 432 км., водій ОСОБА_1 керував т/з «IVEСO», н.з. НОМЕР_2 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування т/з постановою державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального МРУЮ Таратутенко Л.О. від 21.07.2023 ВП №15868171 на підставі ст. 71 п.9 ч.2 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.1).
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме що особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.
Згідно із ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч.3 ст.126 КУпАП, обов'язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження. А також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особи, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження.
Частина 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Положеннями ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.
Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами встановлено постановою державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального МРУЮ Таратутенко Л.О. від 21.07.2023 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1876 від 06.10.2009 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , виконавче провадження №15868171 (а.с.4-5).
Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що про встановлені держаним виконавцем обмеження доведено до відома ОСОБА_1 .
Таким чином, не доведено, що останньому було відомо про наявність таких обмежень.
З відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, який долучений до матеріалів справи встановлено, що при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 зазначав про те, що йому невідомо про встановлення відносно нього державним виконавцем обмеження в праві керування транспортним засобом(а.с.6).
Даючи оцінку вищевказаним доказам та виходячи із змісту ст.247 КУпАП суддя вважає, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП - немає.
Таким чином, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, та внаслідок чого на підставі п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього необхідно закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.7, 9, 126, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.3 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК