Справа №949/2384/24
08 січня 2025 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента Березнівського ліцею спортивного профілю, проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України ID-картка № НОМЕР_1 від 16 липня 2022 року, орган, що видав 5617, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
08 грудня 2024 року о 01-25 год. на 11-му км. автодороги сполученням Городище - Рівне - Старокостянтинів, ОСОБА_1 керував мотоциклом марки "Lifan LF200-10B" з державним номерним знаком НОМЕР_3 , не маючи чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив вимоги п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від дачі пояснень та підпису у протоколі відмовився.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 , за участі законних представників, свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, просив його суворо не карати.
В судовому засіданні законні представники ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3 повідомили, що після складання вказаного протоколу, вони із сином провели виховну розмову, щодо недопущення ним порушень правил дорожнього руху. Просили суд його суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його законних представників та дослідивши повно й об'єктивно обставини адміністративних правопорушень та матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а його вину доведено повністю, що стверджується письмовими доказами, які не були спростовані під час судового розгляду, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №191411 від 08 грудня 2024 року (а.с.2).
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Ст.245 КУпАП передбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Пунктом п. 2.1 "г" ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєного правопорушення та особу правопорушника.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП є щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ст.13, 24-1 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Такими заходами впливу є: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Заходи впливу, передбачені цією статтею, не є адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 цього Кодексу. Вони є альтернативними заходами виховного впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУпАП.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини - притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З метою досягнення виховного ефекту, з урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у неповнолітньому віці, у судовому засіданні повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, просив в судовому засідання його суворо не карати, навчається у ліцеї спортивного профілю, враховуючи характер вчиненого ним правопорушення, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, що істотно знижує суспільну небезпечність скоєного та пояснення його законних представників, суд вважає за можливе і доцільне застосувати такий захід впливу, зокрема такий, як попередження.
Керуючись п.2 ст.24-1, ст.ст. 284, 287, 294 КУпАП,
Визнати винним неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати відносно нього захід впливу, передбачений п.2 ст.24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді попередження.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, його захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.