29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" листопада 2010 р.Справа № 8/1591-10
за позовом закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький
до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
про зобов'язання повернути квартири по АДРЕСА_1; по АДРЕСА_2; по АДРЕСА_3 шляхом витребування їх з комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького
Суддя Смаровоз М.В.
Представники:
позивача: Пелюх О.П. - за довіреністю від 12.07.2010р.;
відповідача: Кучевська Г.В. - за довіреністю від 09.01.2008р.
В судовому засіданні 17.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 22.11.2010р.
Позивач, з урахуванням поданого уточнення, просить суд, посилаючись на окремі положення Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, зобов'язати Хмельницьку міську раду повернути закритому акціонерному товариству „Октант” квартири по АДРЕСА_1; по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 шляхом витребування їх з комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького. При цьому вказується, що ЗАТ "Октант" є власником квартир у м.Хмельницькому по АДРЕСА_1; по АДРЕСА_2; по АДРЕСА_3.
Представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи їх безпідставними.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11.01.2002 р. продавець ОСОБА_1. продав, а покупець ЗАТ „Октант” купив квартиру № 72, що знаходиться в м.Хмельницькому по АДРЕСА_1.
Згідно з договором купівлі-продажу від 24.01.2002 р. продавець ОСОБА_2 продав, а покупець ЗАТ „Октант” купив квартиру № 94, що знаходиться в м.Хмельницькому по АДРЕСА_2.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2002 р. продавець ОСОБА_3 продав, а покупець ЗАТ „Октант” купив квартиру №68, що знаходиться в м.Хмельницькому по АДРЕСА_3.
Як вказано у рішенні третьої сесії Хмельницької міської ради № 13 від 19.06.2002 р., вирішено надати згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади міста квартир, які належать ЗАТ „Октант”, а саме: квартири АДРЕСА_3; квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2.
Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 18.10.2010 р.) квартира, яка знаходиться у м.Хмельницькому по АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2004 р.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 18.10.2010 р.) квартира, яка знаходиться у м.Хмельницькому по АДРЕСА_3, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2006 р.
Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (станом на 16.11.2010 р.) квартира, яка знаходиться у м.Хмельницькому по АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2005 р.
На підтвердження своїх доводів особами, що беруть участь у справі, також надано суду копії рішень Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради, судових рішень, актів приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, договорів, технічних паспортів тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частиною 1 ст.328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до частин 3, 4 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
З огляду на вищенаведені норми закону, беручи до уваги зміст наданих суду Хмельницьким БТІ інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, судом вказується на беззаперечність того факту, що квартири у м.Хмельницькому по АДРЕСА_1; по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 і на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі, і на час вирішення спору належать на праві приватної власності фізичним особам на підставі відповідних договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Як передбачено ч.1 ст.397 Цивільного кодексу України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Зважаючи на те, що позивачем, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено (на час звернення до суду з позовом у даній справі та на час вирішення спору) ні наявності у ЗАТ "Октант" права власності на спірні квартири, ні перебування їх у володінні територіальної громади міста Хмельницького, позовні вимоги в повному обсязі є необгрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, у позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Суддя М.В. Смаровоз
Повний текст рішення підготовлено та підписано 22.11.2010р.
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 -відповідачу.