91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.11.10 Справа № 9/285пн
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирне Плюс", с. Караван-Солодкий Марківського р-ну Луганської області
про усунення перешкод у праві користуванні земельною ділянкою
в присутності представників:
від позивача - ОСОБА_1, пасп. НОМЕР_2, виданий Марківським РВ УМВС України в Луганській області 15.06.96, ОСОБА_2, дов. № 107 від 05.11.10,
від відповідача - Пульна Н. В., рішення № 1 від 26.03.2008
суть спору: позивачем, підприємцем ОСОБА_1, заявлена вимога про зобов'язання відповідача припинити дії, що порушують права позивача, а саме: використовувати земельну ділянку № 436 площею 11,2615 га та не чинити перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.
В обґрунтування позовних вимог підприємець зазначив, що є орендарем спірної земельної ділянки № 436 (колишнього КСП "Мирне") площею 11,2615 га, власником якої є гр. ОСОБА_4, на підставі укладеного договору оренди від 10.10.08 (держреєстрація від 30.03.09, про що міститься запис в Державному реєстрі земель за № 225888040940000056), згідно з яким земля використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За актом приймання-передачі землі земля передана в присутності землевпорядника Сичанської с/ради в натурі.
Строк оренди спірної ділянки -5 років з правом переважного поновлення на новий термін. Строк дії договору закінчується 10.10.13.
Позивач стверджує, що з боку відповідача були здійснені неправомірні дії щодо спірної ділянки -він самовільно засіяв її ячменем у 2009 році, не даючи позивачу реалізувати своє право орендаря використовувати землю за цільовим призначенням.
Вимогу позивача про звільнення спірної ділянки відповідач не виконав, разом з тим, 3 травня 2010 року позивач приступив до використання спірної ділянки шляхом культивації, а наступного дня (04.05.10) відповідач здійснив на неї рекультивацію.
Внаслідок цього позивач повідомив про неправомірні дії відповідача органи міліції Марківського р-ну, які виїхали на місце та склали протокол огляду.
Посилаючись на норму ст. 152 ЗК України щодо права землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень права на землю, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідач, ТОВ "Мирне Плюс", у судовому засіданні 08.11.10 надав відзив, яким проти позову заперечує та клопоче про залучення у справу власника спірної земельної ділянки № 436 ОСОБА_4 та зупинення цієї справи до вирішення іншої пов'язаної з цією справи, що розглядається Марківським районним судом.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, відповідно до п. 3) ч. 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, а згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендар має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, вимагати усунення перешкод у користуванні нею.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка № 436 площею 11,2615 га є власністю фізичної особи ОСОБА_4, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ІV-ЛГ № 064437, виданим Сичанською сільрадою 16.12.02 (а.с. 12), яка була передана в користування позивачу за договором оренди землі від 10.10.08 згідно з відповідним актом приймання-передачі від 30.03.09 (а.с. 8 -10).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Норма ч. 1 ст. 27 ГПК покликана захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться з однією із сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись в результаті винесеного рішення.
Метою участі таких осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення суду.
У спірних правовідносинах щодо укладеного між позивачем та гр. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, переданою в користування позивачу і єдиним законним інтересом власника є отримання орендної плати.
За таких обставин рішення за цією справою не може вплинути на права ОСОБА_4, оскільки у разі відмови у позові орендна плата буде отримуватися від відповідача, ТОВ "Мирне Плюс", а в разі задоволення -від позивача, підприємця ОСОБА_1, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про залучення гр. ОСОБА_4 третьою особою без самостійних вимог.
Щодо клопотання про зупинення цієї справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, поданої до Марківського райсуду Луганської області та ухвали цього суду про відкриття провадження за цієї позовною заявою у справі № 2-623/10 від 14.10.10 (а.с. 41 -43), спірні правовідносини стосуються правомірності правочину щодо міни земельних ділянок між власником ділянки № 435 гр. ОСОБА_5 та власником ділянки № 436 ОСОБА_4
Як встановлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.05.10, складеним відділом Держкомзему у Марківському районі Луганської області (а.с. 38 -40) та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.10 по справі № 2а-5668/10/1270 (а.с. 35 -37) угода (договір) міни вказаних ділянок у спосіб, передбачений земельним законодавством України, не укладалась.
Предметом позову у справі Марківського райсуду є визнання дійсним договору міни вказаних земельних ділянок та, як наслідок, визнання права відповідача, ТОВ "Мирне-Плюс", за справою № 9/285пн, що розглядається господарським судом Луганської області, на користування земельною ділянкою № 436, яка є предметом спору у господарському суді.
Предметом позову за справою № 9/285пн є зобов'язання відповідача, ТОВ "Мирне-Плюс", припинити дії, що порушують право позивача, підприємця ОСОБА_1, користуватися спірною земельною ділянкою № 436 на підставі укладеного договору оренди від 10.10.08 з її власником, ОСОБА_4, укладеного та зареєстрованого у відповідності до вимог земельного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Виходячи з цієї норми причиною зупинення є неможливість розгляду справи у зв'язку з її:
· пов'язаністю з іншою справою, яка полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
· неможливістю розгляду, яка полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:
- непідвідомчості,
- обмеженості предметом позову,
- неможливості розгляду тотожної справи,
- певної черговості розгляду вимог.
Суд погоджується з доводами відповідача про пов'язаність справи № 2-623/10 від 14.10.10, що розглядається Марківським райсудом, зі справою № 9/285пн, що розглядається господарським судом Луганської області.
Разом з тим, суд вважає відсутніми причини неможливості розгляду цієї справи, оскільки господарський суд за цією справою наділений повноваженнями щодо самостійного встановлення обставин спірних правовідносин на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, їх об'єктивної оцінки у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України.
Щодо звернення фізичної особи ОСОБА_5 та ТОВ "Мирне-Плюс" до районного суду з позовом про визнання договору міни земельних ділянок дійсним та визнання права ТОВ "Мирне-Плюс" на користування земельною ділянкою № 436, суд, зважаючи на наявні у справі матеріали, вважає наступне:
Ш по-перше, вказаний договір міни земельних ділянок фактично не укладався в письмовій формі та не був зареєстрований у відповідності до вимог земельного законодавства, як будь-який договір, предметом якого є земельна ділянка,
Ш по-друге, договір міни земельної ділянки пов'язаний з переходом права власності або права користування ділянкою, тому у такому випадку мова може йтися лише про договір суборенди землі,
Ш по-третє, чинним земельним законодавством України взагалі не передбачений такий інститут, як договір міни земельної ділянки, тому звернення з відповідним позовом до райсуду є досить сумнівним,
Ш по-четверте, право користування земельною ділянкою відповідно до вимог ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" має бути основане лише на підставі укладеного та зареєстрованого у відповідності до чинного законодавства договору оренди землі, а не міни земельних ділянок.
Тому, навіть якщо припустити, що Марківським райсудом буде прийняте рішення на користь фізичної особи ОСОБА_5 та ТОВ "Мирне-Плюс", право користування спірною земельною ділянкою № 436 (яке є предметом спірних відносин) у відповідача за цією справою не виникне в силу зазначених вище норм земельного законодавства, тому розгляд справи № 2-623/10 райсудом не перешкоджає розгляду цієї справи господарським судом.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі свідомо направлене на затягування вирішення цього спору, тому це клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо суті спору.
Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ЛГ № 064437, виданим Сичанською сільрадою 16.12.02, громадянка ОСОБА_4 є власником спірної земельної ділянки № 436 площею 11,2615 га, яка розташована на території Сичанської сільської ради, цільове призначення -ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі укладеного між позивачем, підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_4 договору оренди від 10.10.08 (а.с. 8 -9), держреєстрація від 30.03.09, про що міститься запис в Державному реєстрі земель за № 225888040940000056, за актом приймання-передачі земельної ділянки від 30.03.09 (а.с. 10) позивач отримав в оренду спірну земельну ділянку строком на 5 років з визначенням переважного права поновлення договору на новий строк (п. 8).
Умовою п. 9 договору оренди сторони визначили розмір орендної плати в сумі 1905,95 грн. на рік, яка повинна вноситися у грошовій формі до 30 грудня поточного року (п. 11).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України Право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 116 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 18 Закону України договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, таким чином, спірний договір оренди є чинним з 30 березня 2009 року.
Позивач стверджує, що відповідачем були здійснені неправомірні дії щодо спірної ділянки, а саме, відповідач самовільно засіяв її ячменем у 2009 році, не даючи позивачу реалізувати своє право орендаря використовувати землю за цільовим призначенням.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.10 по справі № 2а-5668/10/1270 було встановлено, що підприємець ОСОБА_1 5 травня 2010 року звернувся до начальника відділу Держкомзему Марківського району із заявою про прийняття заходів про встановлення факту самовільного заняття спірної ділянки відповідачем за цією справою, ТОВ "Мирне Плюс".
За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства було складено акт перевірки від 31.05.10 та направлено відповідь підприємцю з рекомендацією звернутися до суду.
Крім зазначеного акту перевірки та постанови адміністративного суду факт користування спірною земельною ділянкою ТОВ "Мирне Плюс" підтверджує й сам відповідач, про що виклав у поданому до Марківського райсуду позові.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступних принципових позицій.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 наведеного закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести т обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилом ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає, що правомірне користування спірною земельною ділянкою № 476 підприємцем ОСОБА_1 згідно з укладеним та зареєстрованим згідно з вимогами земельного законодавства договором оренди від 10.10.08 доведене підприємцем.
Разом з тим, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про його право на спірну земельну ділянку: надані відповідачем копії постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.10, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та заяви ОСОБА_4 на адресу голови Марківської райдержадміністрації з проханням надати дозвіл на обмін земельної ділянки № 436 на земельну ділянку № 435 (а.с. 45) не можуть бути належними доказами ані укладення договору міни земельних ділянок, ані правомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою № 436.
Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати відповідача, ТОВ "Мирне Плюс", 92441, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, буд. 31, код 34280627, припинити дії, що порушують права позивача, підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1, а саме: використовувати земельну ділянку № 436 площею 11,2615 га та не чинити перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою.
3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Мирне Плюс", 92441, Луганська обл., Марківський р-н, с. Караван-Солодкий, вул. Радянська, буд. 31, код 34280627, на користь позивача, підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1, витрати зі сплати держмита у розмірі 85,0 грн. та інформаційно-технічні витрати -236,0 грн.
Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 25.11.10.
Суддя А.Г.Ворожцов