ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/45712.11.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Простягнення 3 374,74 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Півень Д.О. -дов. Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2989, 44 грн. боргу за позаобліково спожиту електроенергію згідно актів порушень № 03369 від 15.05.2010 року, № 03428 від 19.06.2010 року, 132, 31 грн. пені, 209, 26 грн. штрафу, 35, 87 грн. інфляційних втрат та 7, 86 грн. 3 % річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства здійснював бездоговірне, позаоблікове, безоплатне споживання електричної енергії, внаслідок чого було складено відповідні акти порушень та донараховано відповідачу вартість позаобліково спожитої електроенергії в сумі 2989, 44 грн.
Ухвалою від 30.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.
В судове засідання 18.10.2010 року представник позивача не з'явився, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 18.10.2010 року розгляд справи відкладено на 12.11.2010 року.
В судовому засіданні 12.11.2010 року представник позивача надав додаткові документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення щодо суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 12.11.2010 рок не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
15 травня 2010 року та 19 червня 2010 року на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі -Закон) та п. 6.41 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ) затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року представниками позивача в присутності представника відповідача складено акти № 03369 та № 03428 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, позивач в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж по вул. Борщагівській, 128, м. Київ, шляхом позаоблікового підключення струмоприймачів.
Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.
Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2010 року та 19.06.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача, виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Актах порушень № 03369 від 15.05.2010 року та № 03428 від 19.06.2010 року, які підписано представниками постачальника, з вищезазначеними актами порушень споживач ознайомився, однак підписувати їх відмовився.
На підставі актів порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Засідання комісії з розгляду актів порушень № 03369 від 15.05.2010 року та № 03428 від 19.06.2010 року проведено без участі представника споживача. Протоколами засідання комісій № 190 від 11.06.2010 року та № 205 від 30.06.2010 року з розгляду актів порушень ПКЕЕ затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та суму збитків, а саме, за Актом порушень № 03369 від 15.05.2010 року в сумі 967, 68 грн., за Актом порушень № 03428 від 19.06.2010 року в сумі 2020, 82 грн. всього на загальну суму 2988, 50 грн.
Копії актів порушень ПКЕЕ № 03369 від 15.05.2010 року та № 03428 від 19.06.2010 року, протоколи засідання комісій № 190 від 11.06.2010 року та № 205 від 30.06.2010 року, рахунки-фактури № 97003369 від 30.06.2010 року та № 97003428 від 30.06.2010 року виставлених для оплати недоврахованої електричної енергії (збитків) вручено представнику відповідача, про що містяться відповідні відмітки в розрахунках.
Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Позивач в своїх позовних вимогах, просив суд стягнути з відповідача 2989, 44 грн. за спожиту електроенергію згідно актів порушень № 03369 від 15.05.2010 року, № 03428 від 19.06.2010 року.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що суму збитків за актами порушень ПКЕЕ № 03369 від 15.05.2010 року та № 03428 від 19.06.2010 року позивач визначив не вірно, оскільки сума оплати згідно виставлених позивачем рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи складає 2988, 50 грн. (967, 68 грн. +2020,82 грн.), які відповідач в порушення вищезазначених положень ПКЕЕ в 30 денний термін не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за даним актами складає 2988, 30 грн.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості позаобліково спожитої електричної енергії нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню в сумі 2 988, 50 грн.
Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 35, 87 грн. та 3 % річних в розмірі 7, 86 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 7, 86 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 35, 86 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.
Позивач керуючись ст. 231 Господарського кодексу України, нарахував та просить стягнути з відповідача 7 % штрафу від вартості невиконаного зобов'язання в розмірі 209, 26 грн. та 132, 31 грн. пені, обґрунтовуючи це тим, що він в розумінні ст. 22 ГК України є суб'єктом господарювання державного сектора економіки і відповідачем порушено господарське зобов'язання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 209, 26 грн. штрафу та 132, 31 грн. пені не підлягають задоволенню з наступник підстав.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч.ч. 2 - 10 ст. 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів; повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом; законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям; держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління; правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах; держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб'єктів; законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм; процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу; органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що позивач не відноситься до держаного сектору економіки, так як не має всіх необхідних ознак.
Крім того, п.4 ч. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України Кабінету Міністрів України доручено визначити суб'єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.
Однак доказів того, що Кабінет Міністрів визначив позивача як суб'єкта господарювання державного сектору економіки також не надано.
Також слід зазначити, штрафні санкції передбачені статтею 231 ГК України (пеня 0.1 % та штраф 7 %) встановлені за порушення (прострочення) господарського зобов'язання, щодо робіт чи послуг.
Як вбачається з змісту ч. 1 п. 6.42 та ч. 4 п. 6.43 Правил користування електричною енергією, законодавець вартість безобліково спожитої електричної енергії визначає, як відповідальність за порушення Правил у вигляді збитків.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, окрім іншого відносить вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
З наведеного вбачається, що обов'язок сплатити вартість позаобліково спожитої електричної енергії визначеної на підставі Правил є наслідком порушення господарського зобов'язання, а не господарським зобов'язанням, що є окремою підставою для відмови в позові в частині стягнення штрафу та пені.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2988 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. -вартості позаобліково спожитої електричної енергії, 35 (тридцять п'ять) грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 7 (сім) грн. 86 коп. - 3 % річних, 91 (дев'яносто одна) грн. 65 коп. - державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 05 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
24.11.2010р.