Суддя Паляничко Д. Г.
Справа № 644/150/25
Провадження № 2-а/644/50/25
09.01.2025
09 січня 2025 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування акту,
08 січня 2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (надалі за текстом - ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях ( 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 39816845) (надалі за текстом - УКРТРАНСБЕЗПЕКА) про скасування акту № АР035790 від 09.05.2024, яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності та накладено штраф у розмірі 18 360,00 грн.
Разом із зазначеною вище позовною заявою ОСОБА_1 надав до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова клопотання про поновлення строку подання скарги, в якому просить суд поновити строк подання скарги на постанови УКРТРАНСБЕЗПЕКА про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.06.2024 № 068850, 068843, 068839, 068853, 068847, 068841, 068845, 068849, 068855, 068861, 068842, 068858, 068859, 068846, 068840, 068863, 068856, 068852, 068862, 068837, 068848, 068838, 068857, 068860, 068844, 068854, 068851, в загальній кількості 27 постанов до ФОП ОСОБА_1 за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно акту проведення перевірки № АР035790 від 09.05.2024.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 08.01.2025, справа № 644/150/25 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження по справі № 644/150/25, суд дійшов переконання, що між сторонами виник публічно-правовий спір фізичної особи-підприємця із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності. Судом досліджено позов та додані до нього документи, проаналізовано матеріали судової справи, досліджено докази та встановлено.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи фізичною особою- підприємцем, оскаржує акт проведення перевірки № АР035790 від 09.05.2024 та просить поновити строк на оскарження постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.06.2024 № 068850, 068843, 068839, 068853, 068847, 068841, 068845, 068849, 068855, 068861, 068842, 068858, 068859, 068846, 068840, 068863, 068856, 068852, 068862, 068837, 068848, 068838, 068857, 068860, 068844, 068854, 068851, за якими ФОП ОСОБА_1 , за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно акту проведення перевірки № АР035790 від 09.05.2024, притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності та накладено штраф у розмірі 18 360,00 грн відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», які є актами індивідуальної дії, згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, при цьому помилково посилається на положення КУпАП, зокрема ст. 34, 251, 288.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Водночас, ст. 19 та 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.
Пункт 1 ч. 1 ст. 19 КАС України регламентує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження тощо.
За приписами ч. 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму,
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» ;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначних частиною першою цієї статті.
Отже, справа № 644/150/25 за позовною заявою ОСОБА_1 не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Харкова, як суду першої інстанції, оскільки відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України предметна юрисдикція цієї справи поширюється на адміністративні суди.
Порядок та підстави для передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду врегульовані нормами ст. 29 КАС України.
Норми ст. 29 КАС України передбачають передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду.
Однак, в цьому випадку суд вважає, що положення ст. 29 КАС України необхідно трактувати і застосовувати не буквально, а системно, у взаємозалежному і взаємообумовленому зв'язку з положеннями, що стосуються функціонування видів підсудності в адміністративному судочинстві.
За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб'єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.
Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.
Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб'єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Своєю чергою, ця підсудність поділяється на такі її види, як загальну, альтернативну, виключну і за зв'язком справ.
Як інстанційну підсудність належить розуміти правила, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів при розгляді адміністративних справ.
Стаття 29 КАС України встановлює правила передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого і наводить перелік умов, коли така передача можлива. В основному підставами для передачі справи є чинники, що впливають на дотримання правил територіальної підсудності.
Із приписів ч. 1 ст. 30 КАС випливає, що первинно положення цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору, і, коли з'являються обставини, що зумовлюють зміну територіальної підсудності. Саме тому, щоб унеможливити пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив заборону. Положення ч. 2 ст. 30 КАС, які відсилають до положень ст.і 29 цього Кодексу, посилюють правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого за підсудністю забороняється з підстав територіальної підсудності.
Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Отже, рішення суду про направлення справи до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19 (провадження № 11-871ав19).
Суд дійшов переконання, що у випадку розгляду цієї справи Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з положеннями ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. За приписами ст. 184-188 КАС України передбачений порядок проведення врегулювання спору за участю судді.
За наслідками розгляду справи повноваження суду при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково . У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю тощо.
Тоді, коли за наслідками розгляду справи повноваження суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру суддів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У цій справі позивач, будучи фізичною особою- підприємцем, оскаржує акт проведення перевірки № АР035790 від 09.05.2024 та просить поновити строк на оскарження постанов Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.06.2024 № 068850, 068843, 068839, 068853, 068847, 068841, 068845, 068849, 068855, 068861, 068842, 068858, 068859, 068846, 068840, 068863, 068856, 068852, 068862, 068837, 068848, 068838, 068857, 068860, 068844, 068854, 068851, за якими ФОП ОСОБА_1 , за порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно акту проведення перевірки № АР035790 від 09.05.2024, притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності та накладено штраф у розмірі 18 360,00 грн відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», які є актами індивідуальної дії, згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, при цьому помилково посилається на положення КУпАП, зокрема ст. 34, 251, 288.
Беручи до уваги вказані обставини, Орджонікідзевський районний суд м. Харкова не може розглядати вказану справу, яка не віднесена до його підсудності в силу вимог ст. 19 КАС України, тобто не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої ст. 6 Конвенції», тому, суд дійшов висновку, що адміністративна справа № 644/150/25 повинна бути розглянута саме Харківським окружним адміністративним судом.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 19, 20, 29, 30, 241, 243, 256, 286, 295 КАС України, суд,
Справу № 644/150/25 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях ( 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування акту Державної служби України з безпеки на транспорті № АР035790 від 09.05.2024 передати на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.
Суддя Д.Г. Паляничко