10 січня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Мізюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мізюка В.В. на постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 грудня 2024 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Чернівці, мешканки АДРЕСА_1 , одруженої, з середньою-спеціальною освітою, самостійно виховує двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 2008 р.н. з інвалідністю з дитинства, ОСОБА_3 2017 р.н., за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно оскаржуваної постанови, 01.11.2024 о 23 год 11 хв в м. Чернівці по вул. Воробкевича, 3, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Mazda 626», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ЧОНД відмовилася. Від керування відсторонена.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, та такі її дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник Мізюк В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підтримку своїх доводів зазначає, що працівники поліції не дотримались вимог нормативних актів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, що зумовило недопустимість доказів та недійсність проведення огляду і висновку лікаря.
Посилається на те, що законодавець не обмежує визначення стану сп'яніння виключно використанням спеціальних технічних засобів, а для цього може бути використана кров, слина, змиви з поверхні губ.
ЄУНСС 725/10770/24 Головуючий у І інстанції Піхало Н.В..
Провадження №33/822/5/25 Доповідач Марчак В.Я.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 наполягала на тому, щоб здати кров, однак її прохання було проігнороване лікарем та поліцейськими і безпідставно складено матеріали справи за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що у вину ОСОБА_1 покладені неналежні докази, оскільки протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може слугувати доказом у справі, на відеозаписі зафіксовано, як медичні працівники неодноразово відмовляли ОСОБА_1 у відібранні зразків крові для проведення лабораторного дослідження на предмет вмісту алкоголю в крові, та вказували на неможливість проведення огляду окрім, як із використанням приладу «Драгер».
Додає, що ОСОБА_1 перед спілкування з працівниками поліції придбавала ліки для свого сина, який має інвалідність, а тому діяла в межах крайньої необхідності, що було залишено поза увагою районним судом.
На думку захисника, зазначені обставини виключають порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР, а тому постанова підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Мізюк В.В. підтримали апеляційну скаргу частково, просили закрити провадження у справі за п.4 ст.247 КУпАП, у зв'язку з вчиненням дії у стані крайньої необхідності.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апелянта, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснила, що 01 листопада 2024 року близько 23 год 00 хв вона керувала своїм транспортним засобом марки «Mazda 626», д.н.з. НОМЕР_1 та поверталася з аптеки з ліками для своєї дитини, що має інвалідність, пов'язану з розумовим розвитком.
Син у силу хвороби має прояви неконтрольованої агресії та потребує рецептурних лікарських препаратів, а тому вона поспішала дати йому ліки. Коли її зупинили працівники поліції, ОСОБА_1 повідомила, що прямує до дітей, які залишилися дома одні, оскільки вони потребують особливого догляду і наодинці їх залишати надовго не можна.
Вказала, що того дня перебувала у стані сильного стресу та емоційного хвилювання у зв'язку зі складними сімейними обставинами. Вона самостійно виховує двох неповнолітніх дітей - сина з інвалідністю з дитинства та доньку, яка потребує особливого догляду, а її чоловік виїхав закордон, де, як вона незадовго до подій дізналася, створив нову сім'ю.
Через стрес того дня вона прийняла заспокійливий лікарський препарат. Невдовзі після цього у її сина різко погіршився стан, що зумовило необхідність терміново їхати до аптеки по ліки. Інших осіб, які б могли це зробити, не було.
Після зупинки транспортного засобу вона наполягала на тому, що везе ліки для сина, просила поліцейських дозволити їй продовжити рух, однак її прохання проігнорували.
Відмовилась від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», оскільки перебувала в дуже знервованому стані та поспішала, хвилюючись за здоров'я дітей, проте працівники поліції доставили її до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру.
Пояснила, що у приміщенні ЧОНД хотіла здати зразок крові на виявлення алкоголю для того, щоб достовірно встановити, що вона вживала саме заспокійливі ліки, що могли зумовити ознаки, які були помилково сприйняті працівниками поліції як стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №164254 від 02.11.2024 о 23 год 11 хв 01.11.2024 в м.Чернівці по вул. Воробкевича, 3, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ЧОНД відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку з чим водій був направлений до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру (а.с.6).
Згідно висновку №934, складеного 01.11.2024 о 23 год 58 хв лікарем ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відмовилася від проходження медичного огляду та обстеження.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих працівнику поліції вбачається, що вона не відмовлялася від проходження огляду, наполягала на тому, щоб здати зразок крові, так як не перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.8).
Відеозапис з нагрудних камер поліцейських дійсно містить пояснення ОСОБА_1 , яка з моменту зупинки автомобіля пояснювала поліцейським, що у неї вдома син з інвалідністю, якому терміново слід дати ліки, та друга маленька дитина, і їх не можна залишати надовго самих (а.с.11).
Матеріали справи містять також відомості про стан здоров'я її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що має інвалідність, яка пов'язана з гіперактивністю та помірною розумовою відсталістю, та доньки - ОСОБА_3 , яка має особливості психофізичного розвитку та потребує особливого виховання.
Статтями 17 та 18 КУпАП встановлено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до змісту ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, вчинено нею в стані крайньої необхідності.
ОСОБА_1 , яка є матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діяла в інтересах своїх дітей для відвернення можливої небезпеки для їх здоров'я, своїми діями вона намагалася відвернути настання більшої можливої шкоди, ніж порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Враховуючи наведене вище, дані про особу ОСОБА_1 , те, що вона до адміністративної відповідальності раніше не притягалась, суспільно шкідливих наслідків від правопорушення не настало, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності.
Тому, у відповідності до п.4 ст.247 КУпАП, справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
Керуючись ст.ст.17, 18, 245, 247, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Мізюка В.В. задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 04 грудня 2024 року якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.4 ст. 247 КУпАП - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
10.01.2025
(дата засвідчення копії)