Справа №345/6658/24
Провадження № 2-а/345/2/2025
10.01.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку письмового спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, а саме просить постанову відповідача №1/1/10316 від 20.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача - закрити.
Позов мотивує тим, що 20.11.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено стосовно ОСОБА_1 постанову №1/1/10316 від 20.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У постанові відповідач стверджує, що позивачем порушено вимоги абз.4 п.10-1 Правил військового обліку - додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487. Позивач наголошує, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Так, у лютому 2024 року ОСОБА_1 було вручено повістку, якою зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.02.2024 року для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду. На вказану дату ОСОБА_1 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де працівники оглянули належним чином оформлені документи та навіть не скерували на медичний огляд. Згідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру та Реєстру територіальних громад позивач ОСОБА_1 проживає за зареєстрованим місцем проживання незмінно з 28.08.2012 року.
Позивач зазначає, що 16.09.2024 року він оновив свої дані через мобільний додаток «Резерв +» з метою оформлення відстрочки від мобілізації. Поштовим відправленням 0600294553077 ОСОБА_1 поштою за зареєстрованим місцем проживання було надіслано повістку для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_3 . При чому з'явитися необхідно було 22.10.2024 року о 11.00 год., а саму повістку через незадовільну роботу АТ «Укрпошта» позивачу було вручено після 15 год. 22.10.2024 року. Невідкладно позивач зареєструвався на найближче вільне місце в електронній черзі до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних. 25.10.2024 року позивач отримав направлення на медичний огляд та пройшов такий. Жодних зауважень чи претензій до позивача з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 не було.
30.10.2024 року позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою обміну старого проте дійсного військово-облікового документу на новий та оформлення відстрочки від мобілізації, оскільки позивач навчається на денній формі навчання в Університеті короля Данила, проте представник відповідача порадила не подавати такі заяви та звернутися після 05.11.2024 року у зв'язку із продовженням загальної мобілізації в Україні. Позивач, сумлінно виконуючи свій обов'язок та вказівку представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , записався в електронну чергу на найближчий вільний час, а саме 20.11.2024 року. В цей день позивач і отримав оскаржувану постанову. Слід зазначити, що у наданому протоколі позивач власноруч написав, що не згоден із звинуваченнями його у вчиненні адміністративного правопорушення. Копію такого протоколу позивачу взагалі не було вручено.
Окрім того, відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням прав позивача та правових гарантій. Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення ніби-то було вчинено. За таких умов позивач не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, про що позивач навіть не був поінформований. До постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст.251 КУпАП, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів. За таких умов постанову слід визнати такою, що її винесено без достатніх доказів. А відтак постанова, винесена щодо позивача відповідачем, є незаконною та не відповідає обставинам справи. Тому позивач змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 12.12.2024 року відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву. Копію позовної заяви з додатками представник відповідача отримав 13.12.2024 року, копію ухвали про відкриття провадження по справі представник відповідача отримав 19.12.2024 року. Проте у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження по справі, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов. А тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, поданих стороною позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Матеріалами справи встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.11.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 у відведений законом період часу не оновив військово-облікові дані у період проведення мобілізації або протягом дії воєнного стану, цим самим ОСОБА_1 порушив вимоги абз.4 п.10-1 Правил військового обліку - додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (а.с.6).
Згідно з частинами 1, 3 статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, саме з 18.05.2024 у позивача виник обов'язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. Граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки сплинув 16 липня 2024 року.
У витязі з мобільного застосунку «Резер +» щодо ОСОБА_1 зазначено дату уточнення даних - 16.09.2024 року (а.с.8). Про те, що ОСОБА_1 оновив свої облікові та персональні дані саме 16.09.2024 року стверджується також ним у тексті адміністративного позову.
Оскільки ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв'язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров'я, у разі перебування на території України - шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Щодо доводів позивача про протиправне незастосування відповідачем приписів примітки до ст. 210 КУпАП. Згідно з приміткою до статі 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Водночас чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити, чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Щодо покликання позивача на пропущення строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Ч.7 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
ОСОБА_1 вчинено триваюче правопорушення, лише 16.09.2024 року дане правопорушення було припинено. Відтак строки для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку згідно ст. 38 КУпАП не були порушені.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивачки), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 126, 245, 258, 268, 280, 286 КУпАП, керуючись статтями ст.ст. 139, 143, 241-246, 286 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №1/1/10316 від 20.11.2024 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10.01.2025 року.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ