про відмову у відкритті касаційного провадження
09 січня 2025 року
м. Київ
справа №522/8264/20
адміністративне провадження № К/990/50942/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року
у справі №522/8264/20
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії військової частини НОМЕР_1
про визнання незаконним та скасування рішення,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №2 від 06 березня 2019 року, про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в місті Одесі;
- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №37 від 08 квітня 2019 року "Про затвердження рішення об'єднаної житлової комісії" про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас по закінченню контракту;
- зобов'язати об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 відмінити рішення від 06 березня 2019 року про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та постановити рішення про поновлення його на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в місті Одесі в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 06 березня 2019 року зі збереженням часу перебування на обліку - з 31 жовтня 2003 року, та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій - з 05 серпня 2007 року.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 02 березня 2023 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 01 травня 2024 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було задоволено.
Рішення Приморського районного суду мміста Одеси від 14 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 березня 2023 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним і скасування рішення, визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Повідомлено ОСОБА_1 про віднесення розгляду справи за його позовом до юрисдикції адміністративних судів.
Роз'яснено ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передано справу №522/8264/20 для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №2 від 06.03.2019 року, про зняття з квартирного обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас по закінченню контракту.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №37 від 08 квітня 2019 року "Про затвердження рішення об'єднаної житлової комісії" щодо зняття з квартирного обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас по закінченню контракту.
Зобов'язано об'єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов у місті Одесі, в загальній та першочерговій чергах за тим самим номером у списку станом на 06 березня 2019 року зі збереженням часу перебування на обліку - з 31 жовтня 2003 року, та в пільговій першочерговій черзі як учасника бойових дій - з 05 серпня 2007 року.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 (далі - скаржник, відповідач) 30 грудня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулася до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
У встановлений судом строк відповідач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №522/8264/20 повернуто особі, яка її подала.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, військова частина НОМЕР_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано повернув апеляційну скаргу, оскільки не врахував, що майновий стан відповідача не дав можливості своєчасно, у встановлений судом строк, сплатити судовий збір. Так, наразі у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано. Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення у 2024 році належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України порушено питання перед Міністерством фінансів України, зокрема, щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Міністерство фінансів України листами від 19 червня 2024 року №10010-27- 5/18577 та від 18 липня 2024 року №10010-27-5/21266 повідомило, що Кабінет Міністрів України доручив органам сектору безпеки і оборони вжити заходів, зокрема стосовно призупинення внесення пропозицій щодо перерозподілу асигнувань за рахунок скорочення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців (доручення від 10 липня 2024 року №16515/0/2-24).
Генеральним штабом Збройних Сил України поінформовано Міністра оборони України щодо зазначених проблемних питань (вих. №300/1/С/30031 від 08 жовтня 2024 року) та відповідно до доручення Міністра оборони України від 08 жовтня 2024 року №34679/з в Міноборони вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення вищезгаданої потреби. Після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, відповідно до наданих заявок.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно пункту 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Колегія суддів вважає, що саме на заявника клопотання про відстрочення сплати судового збору покладається обов'язок щодо доведення фактів з якими він пов'язує необхідність звернення з таким клопотанням; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, не було подано достатніх, належних та допустимих доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, що й стало підставою для відмови у його задоволенні та повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що відповідачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд також вважає, що обставини, пов'язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, з огляду на обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції прийняв обґрунтоване рішення про повернення апеляційної скарги скаржнику, оскільки військовою частиною НОМЕР_1 у встановлений судом строк, не були усунуті недоліки апеляційної скарги, а клопотання про відстрочення сплати судового збору було необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними і допустимими доказами.
Відтак, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Подібна позиція щодо визнання за аналогічних обставин касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 06 вересня 2023 року у справі №380/10699/23 та від 07 вересня 2023 року у справі №380/5859/23.
Суд враховує положення частини другої статті 298 КАС України, якою встановлено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі №522/8264/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець