ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/50808.11.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 38 062,67 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Лагутін О.О.
від відповідача1:не з'явився
від відповідача2:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(надалі - ТОВ «Мануфактура») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(надалі -ТОВ «Нью текстиль лайн») та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1) про стягнення 38 062,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору здійснив відповідачу поставку товару, а останній належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 22 802,74 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14% річних у розмірі 3 358,56 грн. та штраф у розмірі 11 401,37 грн. Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ «Нью текстиль лайн»грошові кошти у розмірі 500,00 грн. за невиконання ФОП ОСОБА_1 умов договору поставки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.09.2010 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.09.2010 р. у зв'язку із клопотанням позивача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 06.10.2010 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.10.2010 р. у зв'язку із неявкою представників позивача та відповідача 1, а також невиконання ними вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 25.10.2010 р.
Представником відповідача 2 в судовому засіданні 25.10.2010 р. було подано пояснення у тексті якого останній стверджує, що ним на розрахунковий рахунок позивача перераховувались грошові кошти, але у зв'язку із зміною банківських реквізитів позивача про які ФОП ОСОБА_1 повідомлено не було останні сплати, які були ним проведені повертались.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.10.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 розгляд справи відкладено до 08.11.2010 р.
В судове засідання 08.11.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, подав довідку за підписом генерального директора ТОВ «Мануфактура»відповідно до тексту якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 станом на 05.11.2010 р. становить 18 302,74 грн.
Представник відповідача 1, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 08.11.2010 р. не з'явився, вимоги ухвал суду виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 08.11.2010 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, надіслав на адресу суду клопотання в якому просить застосувати строк позовної давності. Крім того, відповідачем 2 на адресу суду було надіслано телеграму в якій останній просить розгляд справи відкласти у зв'язку із неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.
Судом клопотання залишено без задоволення оскільки, дане засідання є четвертим, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4 кв. 3 на яку було відправлено ухвалу суду від 25.10.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/2169-5 від 19.04.2010 р.
Ухвала суду 25.10.2010 р. за вказаною адресою відповідачем 1 була отримана 28.10.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №11808933.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Судом в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, яке міститься в тексті позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
01.01.2008 р. між ТОВ «Мануфактура»(продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір (надалі -«Договір»).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що поставка товару проводиться відповідно до замовленням покупця.
Згідно п. 5.2 Договору здача товару продавцем і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі) і ціні провадиться на підставі товарної накладної і тільки відповідно до погодженого сторонами замовленням. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами зазначеними у погодженому сторонами замовленні. Датою приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору сума договору складає 200 000,00 грн. У ціну товару включається вартість тари та упакування (п. 3.4 Договору).
Згідно п. 3.3 Договору усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата поставленого товару провадиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до п. 3.6 Договору у випадку не сплати за товар покупцем на протязі трьох днів останній зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути товар в строк та місце вказане останнім.
Позивач на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних поставив відповідачу товар на загальну суму 152 591,48 грн.
Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.
Відповідач на виконання умов Договору здійснив часткову оплату заборгованості у розмірі 95 954,38 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача.
31.10.2008 р. відповідачем було повернуто позивачу частину товару на загальну суму 38 334,36 грн., що підтверджується накладними на повернення.
Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті переданого товару за вказаними накладними.
Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару на суму 152 591,48 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що товар оплачується покупцем протягом чотирнадцяти днів з моменту поставки товару. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок продавця.
Згідно п. 3.5 Договору якщо день платежу за договором припадає на вихідні чи святкові дні, то днем платежу буде вважатись банківський день, що є попереднім перед таким вихідним чи святковим днем.
Позивач вказує, що відповідач в порушення умов Договору свого зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару у встановлений строк не виконав.
Під час розгляду справи сторонами було надано докази часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 2 000,00 грн., квитанція №6313853 від 07.09.2010 р. та банківська виписка з особового рахунку позивача.
Крім того, матеріалами справи, а саме банківськими виписками підтверджується та не заперечується позивачем, що відповідачем до моменту звернення позивача з позовом було частково погашено заборгованість у розмірі 2 500,00 грн.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 500,00 грн. необхідно відмовити, оскільки зазначені грошові кошти були сплачені відповідачем (26.10.2009 р. та 29.01.2010 р.) до звернення позивача з позовом до суду (01.06.2010 р., що підтверджується відміткою загального відділу господарського суду м. Києва).
Таким чином, судом встановлено існування у відповідача заборгованості на момент прийняття рішення у справі у розмірі 13 802,74 грн., а зобов'язання по оплаті поставленого товару настало.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 13 802,74 грн. на підставі Договору за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ФОП ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Мануфактура»про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13 802,74 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
01.05.2009 р. між ТОВ «Мануфактура»(кредитор) та ТОВ «Нью текстиль лайн»(поручитель) укладено договір поруки №01/05/09-01Ю на підставі якого позивач просить стягнути з ТОВ «Нью текстиль лайн»грошові кошти у розмірі 500,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно п. 1.1 Договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в розмірі зазначеному в п. 3.1 договору за своєчасне виконання всіх зобов'язань ФОП ОСОБА_1, що виникли з договору поставки від 01.01.2008 р., який був укладений між кредитором та боржником.
Відповідно до п. 4.1 вказаного Договору у разі порушення боржником зобов'язання поручитель зобов'язується відповідати за збитки понесені кредитором та шкоду нанесену його діяльності, але тільки у розмірі передбаченому п. 3.1 даного договору.
Згідно п. 5.1 Договору у разі невиконання боржником своїх зобов'язань кредитор має право в будь-який час звернутись до поручителя з вимогою про відшкодування заподіяних збитків, але тільки в розмірі передбаченому п. 3.1 даного договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань у сумі, що не перевищує 500,00 грн.
12.03.2009 р. позивач звернувся до ТОВ «Нью текстиль лайн»з вимогою №12/05/09-01Ю відповідно до змісту якої ТОВ «Мануфактура» запропонувало відповідачу 1 протягом семи днів сплатити заборгованість у розмірі 500,00 грн. Вказана вимога залишена ТОВ «Нью текстиль лайн»без задоволення.
Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне невиконання ФОП ОСОБА_1 свого грошового зобов'язання та вимогу позивача, до поручителя, яка залишена без задоволення, то вимоги в частині стягнення з ТОВ «Нью текстиль лайн»грошових коштів у розмірі 500,00 грн. є обґрунтованими та задовольняються судом. При цьому грошові кошти у розмірі 500,00 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Нью текстиль лайн»та ФОП ОСОБА_1 солідарно.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14% річних у розмірі 3 358,56 грн. та штраф у розмірі 11 401,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.05.2009 р. по 20.05.2010 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Згідно із ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.4 Договору визначено, що покупець у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує постачальнику за весь час необґрунтованого користування його коштами 14% річних.
Суд здійснює перерахунок 14% річних виходячи із фактичного розміру заборгованості у заявлений позивачем період.
За перерахунком суду розмір 14% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у визначений позивачем період складає 3 219,64 грн. В іншій частині -138,92 грн. 14% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Стосовно стягнення штрафу у розмірі 11 401,37 грн. суд зазначає наступне.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 8.2 Договору у випадку порушення покупцем п. 3.3 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від загальної суми заборгованості.
Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем в судовому засіданні 06.10.2010 р. було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна заява №27/05/10-01Ю від 27.05.2010 р. подана до суду 01.06.2010 р., а право стягнення штрафу виникло у позивача у 2008 р., відтак позов в цій частині заявлено з пропуском строків позовної давності про що заявлено відповідачем, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову цій частині.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Нью текстиль лайн»та ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мануфактура»солідарно грошових коштів у розмірі 500,00 грн. та стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мануфактура»заборгованості у розмірі 13 302,74 грн., 14% річних у розмірі 3 219,64 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4 кв. 3; ідентифікаційний код 35756306) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 31513808) грошові кошти у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. Видати накази.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4 кв. 3; ідентифікаційний код 35756306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 31513808) державне мито у розмірі 5 (п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 3 (три) грн. 10 коп. Видати наказ.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А; ідентифікаційний код 31513808) основний борг у розмірі 13 302 (тринадцять тисяч триста дві) грн. 74 коп., 14% річних у розмірі 3 219 (три тисячі двісті девятнадцять) грн. 64 коп., державне мито у розмірі 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 92 коп. Видати наказ.
5. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 2 000,00 грн. припинити.
6. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Повний текст рішення підписано 15.11.2010 р.