Справа № 127/520/25
Провадження № 1-кс/127/170/25
Іменем України
08 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024 ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алатау, Алтайського краю Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, -
Прокурор у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024 ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування - СУ ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024020000000670 від 16.09.2024 до Вінницького міського суду Вінницької області передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
На даний час колегія суддів у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_7 не визначена, підготовче судове засідання у кримінальному провадженні не призначене, що перешкоджає своєчасному розгляду судом, за яким буде визначено підсудність, здійснити розгляд клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_7 .
Оскільки наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він може переховуватися від суду.
ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 відоме місце проживання потерпілої у даному кримінальному провадженні, а тому перебуваючи на волі він зможе на неї незаконно впливати, з метою її спонукання шляхом погроз, вмовляння до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду та його результати.
Стан здоров'я та вік ОСОБА_4 дозволяють утримувати його під вартою.
На підставі викладеного, прокурор звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування - СУ ГУНП у Вінницькій області, за процесуального керівництва Вінницької обласної прокуратури, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що їхній знайомий ОСОБА_8 перебуває на наркологічному обліку у Комунальному некомерційному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» та отримує за призначенням лікаря-нарколога наркотичний лікарський засіб - метадон, домовилися незаконно придбати його у ОСОБА_8 .
В подальшому, у зв'язку з тим що ОСОБА_8 не передав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 наркотичний лікарський засіб - метадон, останні вирішили помститися ОСОБА_8 та позбавити його життя.
Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел 16.09.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 взяли із собою предмет, який за своїми зовнішніми ознаками схожий на бейсбольну биту та направились до місця проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де почали очікувати на прибуття останнього.
Близько 11 год. 40 хв. 16.09.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в дворі вищезазначеного будинку, помітили ОСОБА_8 , який направився до своєї квартири АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою.
У свою чергу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу почали переслідувати ОСОБА_8 до самого помешкання та діючи узгоджено, долаючи спротив ОСОБА_9 незаконно проникли до квартири АДРЕСА_5 .
В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали вимагати від ОСОБА_8 вийти з квартири та почувши відмову, ОСОБА_4 відштовхнув мати ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , і реалізуючи спільний з ОСОБА_7 злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, діючи з особливою жорстокістю, в присутності ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що своїми діями завдає останній особливих психічних та моральних страждань у вигляді тяжких душевних переживань, почав наносити ОСОБА_8 множинні удари кулаками в область голови.
У цей же час ОСОБА_7 , діючи узгоджено з ОСОБА_4 , з метою досягнення спільного злочинного умислу на позбавлення життя потерпілого, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 , яка намагалася захистити ОСОБА_8 від нападу зазнає особливих психічних та моральних страждань у вигляді тяжких душевних переживань утримував її руками не дозволяючи їй припинити нанесення тілесних ушкоджень синові.
Унаслідок нанесених ОСОБА_4 ударів кулаками ОСОБА_8 , останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_4 наніс ще декілька (не менше 3) ударів ногами в область голови ОСОБА_8 , внаслідок яких потерпілому спричинено тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, від якої останній помер на місці події.
Відповідно до висновку експерта №1088 від 12.11.2024 при судово- медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синці, садна та рани обличчя та волосяної частини голови, субдуральний крововилив, субарахноїдальний крововилив, лінійний перелом правої очної частини лобної кістки) та синців, саден грудної клітки, живота та верхніх кінцівок.
Смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми, що ускладнилася розвитком набряку та дислокації головного мозку, що підтверджується наявністю вказаних складових закритої черепно-мозкової травми, слідів дислокаційних процесів головного мозку, ознаками швидконасталої смерті та результатами мікроскопічного дослідження.
Реалізувавши свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 із ОСОБА_7 , зникли з місця події
17 вересня 2024 року о 01 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України
17 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто умисному вбивстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2024 по справі №127/31010/24 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 01:20 год. 15 листопада 2024 року.
В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2024 по справі №127/36738/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024020000000670, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 17 січня 2025 року.
Разом з тим, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2024 по справі №127/36743/24 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів з дня винесення ухвали суду, тобто з 12.11.2024 по 10.01.2025 включно.
За наслідками досудового розслідування 06.01.2025 слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Вказаний обвинувальний акт спрямовано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
В свою чергу, порядок проведення підготовчого судового засідання закріплено у статті 314 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь. (ч. 3 ст. 314 КПК)
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Як зазначено вище та встановлено судом, за наслідками досудового розслідування 06.01.2025 слідчим складено та прокурором затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024020000000670 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Вказаний обвинувальний акт спрямовано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті.
Однак, підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Вінницьким міським судом Вінницької області ще не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає 10 січня 2025 року.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від прокуратури та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу обвинуваченого, який на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалами суду про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 лютого 2025 року (включно).
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 березня 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 діє до 08 березня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя