Ухвала від 09.01.2025 по справі 148/17/25

Справа №: 148/17/25

Провадження № 2/148/245/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ознайомившись з формою та змістом позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме, позивачем при зверненні до суду з даним позовом не дотримано вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України.

Як вбачається із пунктів 2, 5, 6, 8, 9 та 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування учасників справи, їх адреси та інші данні; відомості про наявність чи відсутність електронних кабінетів учасників справи; зазначення доказів, що підтверджують заявлені позивачем обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; зазначення щодо наявності в позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до заяви; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв'язку з розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також згідно ч. 4 ст. 177 та ч. 4 ст. 175 ЦПК до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або підстави відстрочення сплати судового збору із наданням доказів, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов та зазначається їх вичерпний перелік.

Позивач просить відстрочити йому сплату судового збору, однак не зазначає умови на підставі яких просить здійснити таку відстрочку. Також просить стягувати на його користь аліменти на утримання дітей, однак доказів того, що неповнолітні діти перебувають на йо його утриманні не надає.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач пред'являє вимоги немайнового характеру щодо позбавлення матері дітей батьківських прав.

Як вбачається зі змісту п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3028 грн.

Таким чином, в даному випадку позивачем за подання позовної заяви немайнового характеру має бути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: ЄДРПОУ - 37979858, Рахунок UA518999980313101206000002810, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Отримувач ГУК у Він.обл./м.Тульчин/22030101, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП) із обов'язковою вказівкою у призначенні платежу (Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тульчинський районний суд Вінницької області).

Окрім того, до участі в справі не залучений орган опіки та піклування представлений належною юридичною особою, що передбачено ч.4 ст. 19 СК України. Зокрема до матеріалів позову не додано доказів на підтвердження того, чи вживалися до відповідачки будь-які заходи впливу та реагування, що могло вказати на винну поведінку відповідачки, доказів щодо попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.

Разом із тим, у цьому контексті суд звертає увагу на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Частиною 4 статті 19 Сімейного Кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема про позбавлення батьківських прав участь органу опіки та піклування є обов'язковою.

Відповідно до п. 8 ст. 175 ЦПК України, до заяви додається перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу передбачено у статті 16 Цивільного кодексу України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви до суду.

Однак надані до суду документи на підтвердження обґрунтування вимог позивача, у відповідності зі ч.1 ст. 177 ЦПК України не відповідають ч. 4-5 ст. 95 ЦПК України у частині належного засвідчення, а тому не являються доказом в розумінні статей 76-79, 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 185 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Ураховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статі 175 ЦПК України, які зазначені у мотивувальній частині ухвали та ст. 177 ЦПК у частині сплати судового збору її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 175-177, ст. 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої заяви в десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Дамчук

Попередній документ
124314010
Наступний документ
124314012
Інформація про рішення:
№ рішення: 124314011
№ справи: 148/17/25
Дата рішення: 09.01.2025
Дата публікації: 13.01.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (19.02.2025)
Дата надходження: 03.01.2025
Предмет позову: позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів