Справа № 141/858/24
Провадження № 3/141/15/25
08 січня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Слісарчук Олександр Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом календарного року не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
20 грудня 2024 року о 11 год 16 хв в с. Якимівка по вул. Театральна водій керував транспортним «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецприладу «DragerAlcotest 6810», що підтверджується тестом № 3817, з відеофіксацією вказаної дії. Результат огляду позитивний - 1,53‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
08.01.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 08.01.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення № 141/858/24 на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначено, що відеозапис розпочинається із переслідування працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак із матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 положень ПДР, які відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надали працівникам поліції право здійснювати переслідування та законну зупинку транспортного засобу, при цьому, після зупинки транспортного засобу працівник поліції представляється та попереджає про проведення відеофіксації на нагрудний відеореєстратор, однак причини зупинки не повідомляє. За вказаних обставин всі наступні вимоги працівника поліції ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати та всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «DragerAlcotest 6810», однак із його результатом не був згоден, працівниками поліції не було йому роз'яснено про можливість проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я у разі незгоди водія із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, а безпосередня пропозиція проходження повторного огляду в закладі охорони здоров'я задля визначення стану алкогольного сп'яніння від працівників поліції надійшла вже безпосередньо після складання та оформлення усіх адміністративних матеріалів, у тому числі й протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що обов'язковою умовою проведення тесту на стан на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спецприладів має бути правильне відкриття та застосування мундштука.
Також ОСОБА_1 зазначає, що із долученого до матеріалів справи відеозапису убачається, що працівником поліції було написане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Іллінецька МЛ» 20.12.2024 о 12:03 год., тоді як у матеріалах справи № 141/858/24 міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Іллінецька МЛ», видане 20.12.2024 об 11:40 год., що не відповідає дійсності.
Із матеріалів справи убачається, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та вимоги п. 7 ч. І Інструкції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, зокрема не запропоновано та не проведено медичний огляд на стан сп'яніння в разі незгоди водія із результатами такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, що позбавило ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, задля спростування результату огляду водія на місці зупинки транспортного засобу.
При цьому, працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 зміст вимог ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, чим не було забезпечено права на захист.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024 та інші долучені до матеріалів справи документи не можуть бути визнаними визнані доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 08.01.2025 ОСОБА_1 підтримав подане ним клопотання від 08.01.2025 та просив суд його задовольнити.
Суд, розглянувши клопотання від 08.01.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та матеріали справи №141/858/24, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі зазначеної категорії підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, факт перебування особи в стані сп'яніння або факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин та доказів, які підтверджують ці обставини, поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно п.п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту- Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Вказані ознаки алкогольного сп'яніння є у водія ОСОБА_1 (а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) визначені у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також відповідно до вимог п.п. 6,7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП України.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок).
Так, згідно п. п. 3-6 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним 20.12.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024 за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- роздруківкою тесту на алкоголь «Drager ALKOTEST 6810», проведеного відносно ОСОБА_1 , тест № 3817, результат тестування 1,53 ‰;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме алкотестера «Drager ALKOTEST 6810» з позитивною пробою 1,53 ‰, огляд був проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров'я «Іллінецька МЛ», виданого 20.12.2024 о 11 год 40 хв, у якому також зазначені ознаки алкогольного сп'яніння;
- диском з відеозаписом.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений здійснений інспекторами патрульної поліції відеозапис події, яка відбувалась 20.12.2024, та який долучено до матеріалів справи.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, відповідають суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З долученого до матеріалів справи відеозапису, переглянутому в суді, вбачається, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння поліцейськими останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецприладу «DragerAlcotest 6810». ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого спецприладу «DragerAlcotest 6810», результат тесту на приладі показав - 1.53 проміле. При цьому, як убачається із долученого до матеріалів справи диску з відеозаписом вказаної події, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак незгоди із результатом проходження тесту на спецприладі «DragerAlcotest 6810» ОСОБА_1 не висловив, будь-яких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного тесту та його результату не навів, при цьому ствердно не вказав, що бажає проходити огляд в закладі охорони здоров'я, а тому у поліцейських були відсутні підстави для направлення останнього для проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Оскільки, показник тесту спецприладу «DragerAlcotest 6810», який пройшов ОСОБА_1 перевищив показник, який дозволений законом, поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписом від 20.12.2024, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024, та даний відеозапис є послідовним, оскільки безпосередньо на ньому зафіксовано дату його проведення та хронологію часу вчинення відповідних дій, які відбувались 20.12.2024.
Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 20.12.2024 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Натомість, належних та допустимих доказів на спростування порушення п. 2.9 «а» ПДР України та, відповідно, обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024, ОСОБА_1 суду не було надано та матеріали справи не містять, а у наданому суду клопотанні про закриття провадження у справі від 08.01.2025 ОСОБА_1 висловлено лише власну суб'єктивну незгоду зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 200876 від 20.12.2024.
Так, усні та письмові доводи ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні 08.01.2025, а також зазначені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі від 08.01.2025, суд до уваги не приймає та розцінює їх як правомірну лінію захисту, спрямовану на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджуються жодними належними доказами по справі, та, відповідно, спростовуються матеріалами справи № 141/858/24 та дослідженим відеозаписом, а також висновками суду щодо установлених обставин події від 20.12.2024.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , як належний користувач транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов'язки, установлені ПДР України, які мають дотримуватися при експлуатації автомобіля за будь-яких обставин.
Також суд зазначає, що доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративного матеріалу по справі № 141/858/24 відносно нього суду не надано та матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння з позбавленням права керування транспортними засобам на визначений строк, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 7-9, 25, 27, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Реквізити рахунку для сплати штрафу: (отримувач коштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Слісарчук