Справа № 138/3103/24
Провадження №:2/138/122/25
09.01.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 13.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №380603798 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Відповідно до п. 14.2 кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у виді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Кредитодавець надав позичальнику перший транш за договором в сумі 10000,00 грн., одразу після укладення договору, строк повернення кредиту 15.03.2022.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №109, згідно з умовами якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому, інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 75 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 10550,00 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 05.08.2020 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11818,00 грн. 30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 3009/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Разом з тим, відповідач не виконує умови кредитного договору, не здійснив погашення існуючої заборгованості, що призвело до виникнення у нього заборгованості.
За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 11818,00 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2024 залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Головуюча суддя Київська Т.Б. перебувала у відпустці у період з 06.01.2025 по 08.01.2025, включно, на підставі наказу №04 по Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області від 02.01.2025.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався. Будь-яких заяв, клопотань та заперечень суду не подавав. Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 380603798, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор № MNV9P2Q8 було направлено позичальнику ОСОБА_4 , зокрема, 13.02.2022 о 20:42:02 год., що є підтвердженням підписання договору. За цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила). Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10000,00 грн., одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 15.03.2022.
Після вчинених дій відповідача, 13.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». На підтвердження чого позивачем надано квитанцію № cef4fd14-8219-43bc-9e9c-0809ec98629e від 13.02.2022 з призначенням платежу «переказ коштів згідно договору № 380603798 від 13.02.2022, ОСОБА_2 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 ». Також в матеріалах справи наявний лист АТ «Таскомбанк» від 08.08.2024 в якому зазначено про переказ 13.02.2022 грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. на банківську картку НОМЕР_1 .
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди про продовження строку дії вказаного вище договору факторингу. Крім того, із витягу з Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 380603798 від 13.02.2022.
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язався відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди про продовження строку дії вказаного вище договору факторингу. Із витягу з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 380603798 від 13.02.2022 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 11818,00 грн.
30.09.2024 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 3009/2024, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників.
Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №3009/2024 від 30.09.2024 вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» від ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 380603798 від 13.02.2022 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 11818,00 грн.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05 липня 2017 року.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі №910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17.
Так, з матеріалів справи слідує, що кредитний договір №380603798 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_3 13.02.2022, тоді як договір факторингу №28/1118-01 за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 , а відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018, яке в свою чергу передало 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», які лише 30.09.2024 уклали договір факторингу з позивачем.
Таким чином, ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, а потім 30.09.2024 по договору факторингу №3009/2024 ТОВ «Юніт Капітал».
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також, Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №1053/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором № 380603798 від 13.02.2022, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли, а тому у задоволенні позовних вимога позивача слід відмовити в повному обсязі.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.
Враховуючи те, що в позові відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись ст.55 Конституції України, ст. 512, 514, 516-517, 519 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 178, 259, 263-265, 273, 275, 279, 289 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», Код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул.Рогнідинська, 4, літ.А, офіс 10, м.Київ, 01024.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.Б.Київська