09 січня 2025 року м. Дніпросправа № 201/10820/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2024 року (суддя Батманова В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 03.10.2024 року) в справі №201/10820/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
03.09.2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив скасувати постанову від 28.08.2024 року серії БАБ № 919236 про накладання адміністративного стягнення, винесену Інспектором сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Дзеканом В.М., відносно нього за ч. 3 ст. 121 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року належить ТОВ «Оазіс». Позивач вказував, що він був лише водієм, який виконував перевезення на транспортному засобі працівників для виконання службового доручення товариства. Вказував, що він не мав проходити обов'язковий технічний контроль, оскільки обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують транспортний засіб у господарських цілях з метою отримання прибутку, апелянт вказував, що не він є власником транспортного засобу Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Заявник апеляційної скарг вказував, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає адоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що поліцейським 28.08.2024 року складено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.31.3 «б» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.121 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 грн., належно зафіксовано та доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Суд першої інстанції вказував, що твердження позивача про те, що службовий автомобіль, який використовується для виконання посадових обов'язків не повинен проходити технічний контроль, не містять в собі законодавчого підґрунтя, а згідно чинного законодавства вимога проходити обов'язковий технічний контроль для даного автомобіля один раз на два роки є законною, зважаючи на строк експлуатації автомобіля та, що його власником є юридична особа, яка має на меті отримання прибутку та строк його експлуатації. Суд першої інстанції вказував, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги ПДР і 28.08.2024 о 09 год. 06 хв., керував транспортним засобом «Opel Vivaro», який належить ТОВ «Оазіс» у м. Могилів-Подільський, Вінницької області, та підлягає проходженню технічного контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив ПДР, що підтверджується наданими та відеозаписом з нагрудної камери співробітника поліції.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Дзеканом В.М. 28.08.2024 року стосовно ОСОБА_1 було складено постанову серії БАБ № 919236, відповідно до якої ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Могилів-подільський, вул. Шаргородська 180, Вінницька область, який підлягає обов'язковому технічному контролю, який він не пройшов чим порушив п.31.3 «б» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно відмітки на копії постанови, ОСОБА_1 постанову підписав, отримав її копію.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску є пасажирським автомобілем, власником є ТОВ «Оазіс», дата реєстрації 11.10.2012 року.
Позивач не заперечував, що при зупинці поліцейським - інспектором транспортного засобу Opel Vivaro не зміг надати докази проходження технічного огляду, оскільки технічний огляд не здійснювався, вказує, що не повинен проходити технічний огляд, оскільки транспортний засіб не використовується для перевезення пасажирів, не використовується для отримання доходу.
До справи долучено відеозапис, здійснений з нагрудної камери поліцейського, про наявність якого вказано у постанові від 28.08.2024 року серії БАБ № 919236. Судом переглянуто відеозапис та встановлено, що транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 було зупинено поліцейськими на блокпосту, водію запропоновано надати документи, ним було надано свідоцтво про реєстрацію та водійське посвідчення. При огляді транспортного засобу, встановлено, що такими перевозились пасажири, технічні характеристики автомобіля призначені для перевезення пасажирів.
Згідно з пунктом 31.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Дотримуватись обов'язку проходження технічного огляду має власник транспортного засобу. Варто казати, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Проте погоджується, що є співробітником ТОВ «Оазіс» та перевозив пасажирів - також працівників ТОВ «Оазіс», які їхали у службове відрядження на службовому автомобілі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю.
Згідно ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
В матеріалах справи наявні докази фіксування Інспектором сектору реагування патрульної поліції Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Дзеканом В.М. того, що ОСОБА_1 не зміг під час зупинки транспортного засобу надати докази проходження технічного огляду транспортного засобу.
Згідно ч. 1 ст. 29, ст. 33 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України». Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами, затверджує Кабінет Міністрів України за поданням цих органів.
Відповідно до п.п. 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно- правових угод з метою отримання прибутку.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 року, пунктом 1 яких визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
Змістом п. 7 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Тільки транспортні засоби, перелік яких наведений у статті 35 Закону України «Про дорожній рух» та про особливості яких зазначено цій же нормі, підлягають обов'язковому технічному огляду.
Аналіз положень статті 35 Закону України «Про дорожній рух» дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, вказується, що дія правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку. Таким чином, всі інші транспортні засоби, у тому числі якими здійснюється перевезення пасажирів підлягають обов'язковому технічному обсліду.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , транспортний засіб Opel Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є пасажирським автомобілем, власником є ТОВ «Оазіс». Конструкція та технічні характеристик дозволяють авто білю здійснювати перевезення пасажирів.
Автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , є службовим автомобілем, власником якого є ТОВ «Оазіс», як раз 28.08.2024 року здійснює перевезення пасажирів, що зафіксовано на відео та не заперечується позивачем. Автомобіль не використовувався для задоволення власних потреб.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що службовий пасажирський автомобіль, яким керував позивач, повинен був проходити обов'язковий технічний контроль.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що адміністративна справа, стосовно скоєння адміністративного правопорушення позивачем не підлягає закриттю, оскільки наявна подія адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Здійснені позивачем судові витрати повертаються йому у разі задоволення вимог позову, зважаючи на відмову у задоволенні вимог позовної заяви та вимог апеляційної скарги, здійснені судові витрати позивачу не підлягають поверненню.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2024 року в справі №201/10820/24 - залишити без задоволення.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова