Справа № 500/6373/24
08 січня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), починаючи з 04 листопада 2014 року проходив військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 , посвідченням офіцера серії НОМЕР_3 .
05.10.2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №4843 від 25.05.2023 року захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
За результатами повторного огляду медико-соціальною експертною комісією 27.06.2023 Позивачу продовжено встановлену у 2015 році ІІІ групу інвалідності на підставі захворювання, пов'язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №247382 від 05.07.2023 та посвідченням серії НОМЕР_5 .
08.07.2024 року проведено медичний огляд ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання: Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, дефект дужки L5-S1 після операцій, Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням п'ятого поперекового, першого крижового корінців зліва в стадії нестійкої ремісії з помірним порушенням функцій ноги, хронічний гастродуоденіт, ремісія, без порушення функції травлення, гастроезовагеальна рефлюксна хвороба, дистальний езофагіт, простий короткозорий астигматизм ступеня 0,5Д на праве око та короткозорість ступеня 0,5Д на ліве око при гостроті зору 1,0 на кожне око, зміцнілий шкірний рубець передньої стінки живота після герніопластики (27.05.2023) - Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Закрита черепно-мозкова травма (2015), струс головного мозку без порушення функції центральної нервової системи - Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується Довідкою №5636 від 08.07.2024 року .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині №257 від 13.09.2024 військовослужбовця військової служби за контрактом майор ОСОБА_1 , начальник інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до п.п. “б»за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) п.3 ч.5 ст.26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу», звільними з військової служби у запас та вважати таким, що 13 вересня 2024 року справи і посаду у військовій частині НОМЕР_1 здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік. 13 вересня 2024 року виключити з особового складу військової частини НОМЕР_1 , зняти з усіх видів забезпечення.
Так, у наказі командира військової частини НОМЕР_1 №№257 від 13.09.2024 частково визначено розміри та види грошового забезпечення, що підлягають виплаті позивачу у зв'язку із виключенням зі списків особового складу, проте, ані станом на дату видання зазначеного наказу, ані станом на день звернення до суду з позовною заявою грошові кошти визначені у наказі не виплачено.
Позивач неодноразово усно та письмово, із рапортом, звертався до Відповідача щодо проведення нарахування та виплати вказаних виплат, однак Відповідачем відповіді не надано. Подання копій таких рапортів неможливо, оскільки вони подавалися у одному екземплярі до відповідача.
Вважаючи, таку бездіяльність відповідача щодо непроведення вищевказаних виплат протиправною, у зв'язку з чим порушені права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Ухвалою суду від 21.10.2024 роз'єднано позовні вимоги у справі №500/6202/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, виділивши в самостійне провадження.
У провадженні адміністративної справи №500/6202/24 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2020 року по 13.09.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 13.09.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 :
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з 04.11.2014 року по 13.09.2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , грошову компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з 04.11.2014 року по 13.09.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , матеріальну допомогу за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.09.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.09.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_6 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати індексації
виділено в окреме самостійне провадження та передати справу №500/6202/24 до відділу організаційно-правового забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду для виконання вимог, передбачених пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України №814 від 20.08.2019.
Ухвалою суду від 24.10.2024 року прийнято до провадження да ну справу та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 31.10.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
У позовній заяві позивач не зазначив про факт видачі йому речового майна (яке саме речове майно йому було видано), і так само не вказав, яке саме речове майно, на його думку, було ним недоотримане.
У відповідності до пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 178 (зі змінами) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Водночас, Позивачем не долучена до позовної заяви довідка про вартість речового майна, що належить до видачі.
Таким чином, представник відповідача вважає, що у визначений законом спосіб ОСОБА_1 не скористався правом на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, та при звільненні з військової служби погодив усі необхідні розрахунки.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 380/5093/20, зокрема зазначивши, що речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
Зокрема, щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо нарахування та виплати суми грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (застосовується з 01.03.2018) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Тобто, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не має законодавчо встановленого розміру, а законодавством встановлено лише межі виплати такої допомоги. Таким чином, позовні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати матеріальної допомоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, оскільки військова частина НОМЕР_1 , діяла в рамках своїх повноважень згідно чинного законодавства.
Недостатність бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є підставою для відмови в її виплаті. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №620/17864/21 (постанова від 31 травня 2023 року).
Отже, у випадку, якщо наказ Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 є нормативно-правовим актом (виданий на виконання закону та постанови Кабінету Міністрів України), відповідач повинен його виконувати згідно частини 2 статті 19 Конституції України, тобто діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Абзац перший пункту 5 Порядку проведення індексації в редакції, чинній з 01.12.2015 застосовується до подій - підвищення тарифних ставок (окладів), які настали або мали місце під час дії цього нормативного акту та в цій редакції, тобто, які настали після 01.12.2015.
Для проведення подальшої індексації згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації. обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Тобто, Постановою про особливості проведення індексації. Урядом вперше в історії України фактично визначено з грудня 2015 року підвищити грошові доходи населення задіяного в бюджетній сфері випереджаючим шляхом (сума підвищення доходу повинна перевищити суму індексації за грудень 2015 року), які не мають разового характеру, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Відповідно, в проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України лише з 01.03.2018 року з'явилися підстави для застосування абзацу 1 пункту 5 Порядку проведення індексації. та інших норм цього порядку, які набрали законної сили з 01.12.2015 та передбачали підняття окладів.
Таким чином, індексація грошового забезпечення Позивача проведена відповідно до вимог норм Закону про індексацію., а суми індексації грошового забезпечення Позивача обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації., Постановою про особливості проведення індексації, з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом (норма частини 5 статті 4 Закону про індексацію.) в грудні 2015 року (проведене відповідно до вимог Постанови №1013) у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту 5 Порядку проведення індексації та абзацом 2 пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації., та виплачені в повному обсязі.
Згідно розрахунку сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.01.2015 по 28.02.2018, Позивачу за період з 21.01.2015 по 01.12.2015 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 4 141,28 грн.
Також, Позивач у своїй заяві внаслідок ототожнення нарахування сум індексації із проведенням індексації вказує про порушення своїх прав у зв'язку з не проведенням індексації. В той же час, оминає норми Закону про індексацію., де чітко визначено, що при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, правова позиція Позивача, що за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 йому не проводилась індексація грошового забезпечення та, у зв'язку з цим, не проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення є неспроможною.
Так, згідно розрахунку сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.01.2015 по 28.02.2018 в колонці 9, зазначені щомісячні суми розміру підняття грошового доходу Позивача випереджаючим шляхом ( 5 947,87 грн.), які Позивач щомісячно отримував з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Таким чином, індексація грошового забезпечення Позивача проведена відповідно до вимог норм Закону про індексацію, а суми індексації грошового забезпечення Позивача обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком проведення індексації., Постановою про особливості проведення індексації. з урахуванням рівня підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом (норма частини 5 статті 4 Закону про індексацію.) в грудні 2015 року (проведене відповідно до вимог Постанови №1013) у порядку, визначеному Додатком 5, абзацами 8-10 пункту 5 Порядку проведення індексації та абзацом 2 пункту 3 Постанови про особливості проведення індексації, та виплачені в повному обсязі.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 виконала всі вимоги чинного законодавства, щоб дотриматись правил і процедур індексації грошового забезпечення Позивача. В той же час Позивач, в порушення частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та не надав належних доказів, які б свідчили про його порушене право відповідачем.
Враховуючи вищенаведені доводи вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, не підлягають до задоволення.
Індексація грошового забезпечення Позивача в період з 01.03.2018 по 13.09.2024 проведена відповідно до Закону №1282-ХІІ, а суми індексації грошового забезпечення Позивача обчислені згідно норм, правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів, визначених Порядком №1078 та постановою №1013.
Отже, військова частина НОМЕР_1 виконала всі вимоги чинного законодавства, щоб дотриматись правил і процедур індексації грошового забезпечення Позивача. В той же час Позивач, в порушення частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та не надав належних доказів, які б свідчили про його порушене право відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.09.2024 відповідно до приписів абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, не підлягають до задоволення.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 4 наведеного Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуде в момент виплати йому доходу - суми заборгованості.
З огляду на зазначене, представник відповідача вважає, що ця позовна вимога є передчасною, отже задоволенню не підлягає.
Ухвалою суду від 19.12.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи до 20.01.2025 року.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Також позивач разом із позовною заявою подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Суд розглянув подане клопотання та прийшов до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними та вважає поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , починаючи з 04 листопада 2014 року проходив військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера серії НОМЕР_2 посвідченням офіцера серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Позивач дійсно в період з 18 червня 2014 року по 31 серпня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Позивач дійсно в період з 12 лютого 2015 року по 17 липня 2015 року, з 06 серпня 2015 року по 10 листопада 2015 року та з 04 грудня 2015 року по 29 лютого 2016 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції.
05.10.2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №4843 від 25.05.2023 року захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
За результатами повторного огляду медико-соціальною експертною комісією 27.06.2023 Позивачу продовжено встановлену у 2015 році ІІІ групу інвалідності на підставі захворювання, пов'язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №247382 від 05.07.2023 та посвідченням серії НОМЕР_5 .
08.07.2024 року проведено медичний огляд ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання: Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, дефект дужки L5-S1 після операцій, Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з ураженням п'ятого поперекового, першого крижового корінців зліва в стадії нестійкої ремісії з помірним порушенням функцій ноги, хронічний гастродуоденіт, ремісія, без порушення функції травлення, гастроезовагеальна рефлюксна хвороба, дистальний езофагіт, простий короткозорий астигматизм ступеня 0,5Д на праве око та короткозорість ступеня 0,5Д на ліве око при гостроті зору 1,0 на кожне око, зміцнілий шкірний рубець передньої стінки живота після герніопластики (27.05.2023) - Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Закрита черепно-мозкова травма (2015), струс головного мозку без порушення функції центральної нервової системи - Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується Довідкою №5636 від 08.07.2024 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині №257 від 13.09.2024 військовослужбовця військової служби за контрактом майор ОСОБА_1 , начальник інформаційно-аналітичної групи штабу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до п.п. “б» за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) п.3 ч.5 ст.26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу», звільнили з військової служби у запас та вважати таким, що 13 вересня 2024 року справи і посаду у військовій частині НОМЕР_1 здав і вибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік. 13 вересня 2024 року виключити з особового складу військової частини НОМЕР_1 , зняти з усіх видів забезпечення.
Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу Відповідач не провів з Позивачем розрахунків щодо:
- нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 01.01.2020 р. - 13.09.2024 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р. на 01.01.2022 р., на 01.01.2023 р., на 01.01.2024 р.;
- грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на підставі Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з 04.11.2014 року по 13.09.2024 року;
- матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань;
- виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 року по 31.12.2022 року.
Зазначені дані підтверджуються Довідкою № 899 від 27.09.2024 та Довідкою №898 від 27.09.2024.
Так, у наказі командира військової частини НОМЕР_1 №№257 від 13.09.2024 частково визначено розміри та види грошового забезпечення, що підлягають виплаті позивачу у зв'язку із виключенням зі списків особового складу, проте, ані станом на дату видання зазначеного наказу, ані станом на день звернення до суду з позовною заявою грошові кошти визначені у наказі не виплачено.
Позивач неодноразово усно та письмово, із рапортом, звертався до Відповідача щодо проведення нарахування та виплати вказаних виплат, однак Відповідачем відповіді не надано. Подання копій таких рапортів неможливо, оскільки вони подавалися у одному екземплярі до відповідача.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо не проведення вищевказаних виплат, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, то суд зазначає наступне.
Позивач звертався із рапортом про виплату компенсації, однак відповіді або розрахунку (довідку про вартість речового майна) не отримав.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Так, пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу,територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З аналізу тексту Порядку № 178 вбачається, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується військовослужбовцю з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).
Отже грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби на підставі наказу командира, у якому зазначається розмір грошової компенсації. При цьому на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням.
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, а сам факт звільнення позивача зі служби не позбавляє як військовослужбовця на отримання такої грошової компенсації за його заявою (рапортом) після звільнення. Копію такого рапорту надати не можу, оскільки він подавався в єдиному екземплярі до Відповідача.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17 та від 30.04.2020 у справі №813/4138/17. Вищевказана позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18 та від 30 липня 2020 року у справі №820/5767/17.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі.
Окрім того, пунктом 5 Порядку №178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Оскільки у позивача наявне право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, то відповідно позивач має право на отримання і довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Під час прийняття рішення, суд врахував правові висновки Верховного Суду викладеного у постановах від 12.02.2020 у справі №803/1135/17, від 24.10.2018 у справі №803/963/17.
Відтак дана вимога підлягає до задоволення.
Щодо виплати матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань, то суд зазначає наступне.
Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частини другої статті 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У відповідності до пункту четвертого розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особа затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 року №260 (далі наказ 260) грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає серед іншого - одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.
У відповідності до розділу XXIV наказу 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 розділу XXIV наказу 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
У відповідності до пункту 9 розділу XXIV наказу 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
У відповідності до пункту шостого окремого доручення №183/уд від 16.01.2024 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця; поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов'язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
05 липня 2023 року Позивачу продовжено встановлену у 2015 році ІІІ групу інвалідності з підстави наявності захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК та посвідченням.
Судом встановлено, що у 2023 році за результатами встановлення військовослужбовцю статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачувалась.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев'ятому цього пункту).
Системний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що умовами виплати військовослужбовцю матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при звільненні є наявність фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, необхідність подання рапорту та за наявності підстав зазначених у окремому дорученні №183/уд від 16.01.2024 року. Виплата матеріальної допомоги здійснюється на підставі наказу командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у Рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року по справі №420/18001/24.
Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. Позивач звертався із рапортом про виплату матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань, однак відповіді не отримав. А тому дана вимога підлягає до задоволення.
Щодо індексації грошового забезпечення, то суд вважає протиправною бездіяльність Відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, а також протиправною бездіяльність Відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 .
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІП «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу положень статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законом від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону № 1282-ХП встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у 2015 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХП передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін па товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до наведеного, відповідач протиправно не провів індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 04.11.2014 по 31.12.2018 в повному обсязі.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 були внесені зміни до Порядку № 1078, які набрали чинності та застосовуються 3 01.12.2015.
Згідно із Порядком № 1078 з 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у 2014 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих ціп. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих ціп для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Крім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), пунктом третім якої було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає «базовим», а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вказана вище постанова діяла до 01.03.2018 - дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018.
Таким чином, місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) за спірний період має бути січень 2008 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Окремо зазначаю, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20 зазначив, що дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (101 відсоток у грудні 2014 р.).
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексацій, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Мінсоцполітики в листах від 29.12.2017 № 122/0/66-17 та від 15.04.2020 №49/0/214-20 надало роз'яснення, що правила нарахування індексації грошового забезпечення як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців є єдиними.
Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Мінсоцполітики у листі від 23.06.2020 № 76/0/214-20 надало роз'яснення: Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19 (щодо періоду після 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, та місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), і є базовим при проведенні індексації.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України в постановах від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23 серпня 2022 року у справі № 420/11641/21.
З наведеного вбачається, що відповідач провів індексацію грошового забезпечення всупереч одного правомірного та законно обґрунтованого варіанту поведінки суб'єкта владних повноважень - виконання положень Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 107 .
Відтак, бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року є протиправною.
Стосовно позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум, зазначаю таке.
Варто відмітити, що при умові належного виконання відповідачем вимог Порядку № 1078, а саме при проведенні індексації за період з 04.11.2014 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, сума індексації за лютий 2018 р. має становити абсолютну величину, у зв'язку з чим, при розрахунку індексації за березень 2018 року є всі підстави виконати вимоги абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022:
- вирішити питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року): встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим
- провести розрахунок, нарахування та виплату позивачу індексації (визначеної суми індексації, індексації-різниці)
- та до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) проводити її виплату разом із сумою індексації, яка нарахована відповідачем згідно положень абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078, що склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (базовий місяць - березень 2018 р.).
Як вже зазначалося, статтею 4 Закону України № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.
У жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено.
Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, відповідно з грудня 2018 року позивач набув право на індексацію грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (базовий місяць - березень 2018 року)
За грудень 2018 року індексація внаслідок перевищення встановленого порогу величини індексу споживчих цін порогу індексації (базовий місяць - березень 2018 року) визначається шляхом множення частини доходу, яка підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (1921,00 гри.) на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (3,7%) (абзац перший пункту 1-1, абзац п'ятий пункту 4, додаток 2 до Порядку № 1078): 1921,00 * 3,7% = 71,08 грн.
Подальші щомісячні суми індексації внаслідок перевищення встановленого порогу величини індексу споживчих цін порогу індексації (базовий місяць - березень 2018 року) нараховуються та виплачуються відповідним шляхом.
На підставі абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих ціп для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Враховуючи, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року згідно норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем).
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів - березні 2018 року, а також виплати визначеної суми індексації (індексації-різниці) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно абзацу третього Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу - визначено абзацом четвертим вказаного порядку.
Абзацом шостим Порядку № 1078 вказано, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-і цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу - індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, тоді сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (визначена сума індексації, індексація-різниця) При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Відповідно до Постанови № 704, абзаців першого і другого пункту 5 Порядку № 1078 та офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики право на нову індексацію, що склалася в результаті перевищення індексу споживчих цін порогу індексації, установленого пунктом 1-1 Порядку № 1078 (базовий місяць березень 2018р.) позивач набув у грудні 2018 року, вказана індексація виплачувалася позивачу у грудні 2018 року.
Однак відповідач не провів індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 в повному обсязі - із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078; не провів її перерахунок, нарахування та виплату у відповідності до положень, перерахованих вище, та відмовив щодо зазначеного.
У межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим не провів розрахунок, нарахування та виплату індексації (визначеної суми індексації, індексації-різниці) за період з 01 березня 2018 року по 31.12.2022 року та до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) не провів її виплату.
Абз. 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX від 03 листопада 2022 року зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно якої підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Однак, до 01 січня 2023 року виплата індексації була обов'язковою, тому Відповідач зобов'язаний був провести індексацію грошового забезпечення з 04 листопада 2014 року по 31 грудня 2022 року.
Проведення розрахунку, нарахування та виплати суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, урахування тільки норм абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078 не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078.
З урахуванням зазначеного, на підставі системного аналізу положень Порядку № 1078, висновується, що в даному випадку проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 повинно виконуватися у повному обсязі: разом із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Зазначене підтверджене практикою Верховного Суду України: Постанова Верховного Суду України від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а (адміністративне провадження №К/9901/14346/20).
Відтак бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 є протиправною.
Варто відмітити, що при умові належного виконання відповідачем вимог Порядку № 1078, є всі підстави виконати вимоги абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 за період з 04.11.2014 року по 31.12.2022 р.
Відтак дана вимога також підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати індексації, то суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Зміст положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуде в момент виплати йому доходу - суми заборгованості.
З огляду на зазначене, ця позовна вимога є передчасною, отже задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі №500/6351/23, та підтримана у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2024 у справі №500/6351/23.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з 04.11.2014 року по 13.09.2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за неотримане речове майно за період проходження військової служби з 04.11.2014 року по 13.09.2024 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.11.2014 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.09.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.09.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 січня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.