09 січня 2025 року № 320/23842/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
у травні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» (ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД», товариство) до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 № 00256160701 разом із актом від 28.02.2024 № 16903/Ж5/26-15-07-01-05-20/37955345 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ: 37955345) щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами від 05.08.2021 № 21000706-SX, від 19.08.2022 № IN190822, від 29.11.2021 № 21001361-SX, від 08.09.2022 № HRQS-654129.01, від 15.06.2022 № 1-LI/20191, від 08.09.2022 № HRQS-654130.01 за період з 05.08.2021 по дату завершення перевірки».
Ухвалою суду від 03.06.2024 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/23842/24 у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта від 28.02.2024 № 16903/Ж5/26-15-07-01-05-20/37955345.
Ухвалою від 03.06.2024 судом відкрито провадження у решті позовних вимог (стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2024 № 00256160701), вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване повідомлення-рішення є необґрунтованим і незаконним. Наголошували, що контрагенти позивача по зовнішньоекономічним контрактам направили товариству листи про те, що вони неспроможні виконати зобов'язання по поставці продукції в повному обсязі або в передбачені строки, на підтвердження чого надали лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2024. Також вважають, що до 01.07.2023 не було контролю за граничними строками розрахунків по валютних контрактах, зважаючи на положеннями пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ і пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу. Крім того, вказали, що податковий орган у відповіді на заперечення надав оцінку лише одному із доводів, викладених у запереченнях (нічого не вказав про застосування пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу і пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу, а також стосовно пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу). Звертали увагу і на те, що у податковому повідомленні-рішенні, яке є предметом оскарження, вказано на те, що заперечення на акт перевірки не подавалися, хоча це не відповідає дійсності.
У зв'язку із цим, просили задовольнити позов.
Відповідач у письмових поясненнях просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що у період запровадження воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Наголосили, що лист Торгово-промислової палати України не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору і зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність відповідних обставин та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Також звертали увагу, що на момент укладення договорів позивачем військова агресія російської федерації проти України вже тривала, тому позивач та його контрагенти-нерезиденти повинні були передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов'язані з цим.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» є юридичною особою, зареєстроване 22.11.2011, код ЄДРПОУ 37955345, на час прийняття рішення у справі місцезнаходженням товариства є 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України, будинок 16.
У період з 15.02.2024 по 21.02.2024 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві, у відповідності до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 і підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, на підставі направлення від 15.02.2024, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами від 05.08.2021 №21000706-SX, від 19.08.2022 №IN190822, від 29.11.2021 №21001361-SX, від 08.09.2022 № HRQSХ-654129.01, від 15.06.2022 №1-LI0191, від 08.09.2022 № HRQSХ-654130.01 за період з 05.08.2021 по дату завершення перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 28.02.2024 №16903/Ж5/26-15-07-01-05-20/37955345.
За висновками акта перевірки товариством порушено частину третю статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», зокрема наступні терміни розрахунків:
- на суму 23 194, 34 доларів США (еквівалент 848 184, 54 грн.) за імпортним контрактом від 05.08.2021 №21000706-SX;
- на суму 18 200 Євро (еквівалент 712502, 70 грн.) за імпортним контрактом від 19.08.2022 №IN190822;
- на суму 20 826 Євро (еквівалент 824 073, 99 грн.) за імпортним контрактом від 08.09.2022 № HRQSХ-654129.01;
- на суму 24 567, 38 Євро (еквівалент 978 845, 49 грн.) за імпортним контрактом від 15.06.2022 №1-LI0191.
Тут же констатовано, що на підставі частини восьмої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, які отримані податковим органом 13.03.2024. У запереченнях зверталася увага на листи контрагентів позивача про неможливість виконати зобов'язання і лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, а також на норми пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу і пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу; крім того, зазначали і про пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу.
У відповіді від 27.03.2024 №4790/І/26-15-07-01-05 ГУ ДПС у м. Києві повідомило, що за результатами розгляду заперечення висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 № 00256160701, яким нараховано 108 914, 76 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Позивач подав скаргу на таке податкове повідомлення-рішення до ГУ ДПС у м. Києві, у відповіді на яку відповідач повідомив товариство, що відповідне рішення може бути оскаржене або до ДПС України, а також до суду.
Так, під час проведення перевірки було встановлено несвоєчасне надходження товару (порушення термінів розрахунків) по чотирьом імпортним контрактам товариства «Компанія «Інтерпром ЛТД» із компаніями «Premium Vegetable Oils SDN BND» та «Іngred GmbH», штрафні санкції (пені) за що нарахована у повідомленні-рішенні, яке є предметом оскарження.
Стосовно зовнішньоекономічного контракту від 05.08.2021 №21000706-SХ з нерезидентом «Premium Vegetable Oils SDN BND» (Малайзія) на постачання харчових інгредієнтів, то загальна сума контракту складала 76 190,40 доларів США; товар (гідрогенізований пальмоядровий старин Kernetin у кількості 45 тон) товариству постачався згідно з інвойсом №P10027/2021 від 05.08.2021 на суму 76 190,40 доларів США.
Умови оплати - передплата. На виконання умов названого контракту позивач здійснив оплату на користь нерезидента «Premium Vegetable Oils SDN BND» (Малайзія) у загальній сумі 53 605,86 доларів США (еквівалент 1 546 367,02 грн).
Граничний термін отримання товару - 22.03.2023 року; фактично товар отримано - 03.04.2023 року.
Кількість днів прострочення - 12; сума простроченої заборгованості - 23 194, 34 доларів США.
Стосовно зовнішньоекономічного контракту від 19.08.2022 №IN190822 з нерезидентом «Ingred GmbH» (Німеччина), то ним передбачалося постачання харчових інгредієнтів.
Загальна сума контракту - 86 475,00 Євро.
Товар постачався згідно з інвойсами: від 14.09.2022, товар - гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin у кількості 45 000 кг на суму 83 700,00 Євро; від 02.03.2023, товар - гідрогенізований пальмоядровий старин Kernetin у кількості 1 406, 25 кг на суму 2 700, 00 Євро.
Умови оплати - передплата. На виконання умов контракту від 19.08.2022 №IN190822, ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛІД» здійснено оплату на користь нерезидента «Іngred GmbH» (Німеччина) у загальній сумі 86 400,00 Євро (еквівалент 3 300 053,42 грн).
Граничний термін отримання товару - 20.03.2023; фактично товар отримано - 25.03.2023 року.
Кількість днів прострочення - 5.
Сума простроченої заборгованості - 18 200,00 Євро.
Товар від нерезидента «Ingred GmbH» (Німеччина) отримано на загальну суму 86 400,00 Євро (еквівалент 3 448 781,28 грн), в тому числі з порушенням граничних строків розрахунків.
Щодо зовнішньоекономічного контракту від 08.09.2022 №HRQS-654129.01 з нерезидентом «Ingred GmbH» (Німеччина), то він передбачав постачання харчових інгредієнтів.
Загальна сума контракту - 36 981, 20 Євро.
Згідно з інвойсом №1305964 від 01.12.2022, товар (гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin у кількості 20 000 кг) на суму 36 981, 20 Євро.
Умови оплати - передплата.
На виконання умов контракту від 08.09.2022 №HRQS-654129.01, ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» здійснено оплату на користь нерезидента «Ingred GmbH» (Німеччина) у загальній сумі 36 981,20 Євро (еквівалент 1 430 353,56 грн).
Граничний термін отримання товару - 17.06.2023 року. Фактично товар отримано - 28.06.2023 року.
Кількість днів прострочення - 11.
Сума простроченої заборгованості - 20 826,20 Євро. Товар від нерезидента «Ingred GmbH» (Німеччина) отримано на загальну суму 37 043, 06 Євро (еквівалент 1 462 981,70 грн), в тому числі з порушенням граничних строків розрахунків.
За зовнішньоекономічним контрактом від 15.06.2022 №1-LI/20191 з нерезидентом «Ingred GmbH» (Німеччина) мало місце постачання харчових інгредієнтів.
Загальна сума контракту - 176 340,05 Євро.
Згідно з інвойсами: №200027634 від 05.07.2022, товар - гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin y кількості 20 000 кг на суму 56 226,40 Євро; №200027635 від 05.07.2022, товар - гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin y кількості 20 000 кг на суму 56 226,40 Євро; Nє 200027636 від 05.07.2022, товар - гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin y кількості 20 000 кг на суму 56 226,40 Євро; №200027637 від 05.07.2022, товар - гідрогенізований пальмоядровий стеарин Kernetin y кількості 2 725 кг на суму 7 660,85 Євро.
Умови оплати - передплата.
На виконання умов контракту від 15.06.2022 №1-L1/20191, ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛІД» здійснено оплату на користь нерезидента «Ingred GmbH» (Німеччина) у загальній сумі 149 828,51 Євро (еквів. 5 822 650,05 грн).
Граничний термін отримання товару - 08.07.2023 року та 10.07.2023 року.
Фактично товар отримано - 10.07.2023 року та 19.07.2023 року.
Кількість днів прострочення - 2 та 9.
Сума простроченої заборгованості - 58 852,66 Євро та 24 567,38 Євро.
Товар від нерезидента «Ingred GmbH» (Німеччина) отримано на загальну суму 159 484,53 Євро (еквівалент 6 182 053,48 грн), в тому числі з порушенням граничних строків розрахунків.
Факт прострочення, як і кількість днів цього прострочення товариством не заперечується.
Як вбачається із розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «Інтерпром ЛТД», за контрактом від 05.08.2021 №21000706-SХ з нерезидентом «Premium Vegetable Oils SDN BND» нараховано 30 534, 64 грн. пені, за контрактом від 19.08.2022 №IN190822 з нерезидентом «Ingred GmbH» - 10 687, 54 грн., за контрактом від 08.09.2022 №HRQS-654129.01 із «Ingred GmbH» - 27194 ,44 грн., за контрактом від 15.06.2022 №1-LI/20191 з «Ingred GmbH» - 40498 ,13 грн. При обрахунку пені застосовувалася ставка у 0,3 % за кожен день прострочення.
У листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, адресованому всім, кого це стосується, і який надавався позивачем як підтвердження наявності форс-мажорних обставин вказано, що ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини, а саме - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, що є надзвичайною, невідворотною і об'єктивною обставиною для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Товариством також у грудні 2024 року до суду подано листи нерезидентів «Ingred GmbH» та «Premium Vegetable Oils SDN BND» про неможливість вчасного постачання товару, підставою зазначено лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
Так, у листі від 06.03.2023 «Ingred GmbH» компанія повідомила, що товари по контрактам №1-L1/20191, №HRQS-654129.01, №IN190822, №HRQSХ-65130.01 планувалося доставити в порт Одеси, який було залучено з жовтня 2022 року до «Продовольчої угоди», однак порт і його інфраструктура постійно знаходиться під обстрілами, у зв'язку із чим запропоновано доставку товару з Голландії і Польщі автотранспортом.
У листі від 20.02.2023 компанія «Premium Vegetable Oils SDN BND» вказала, що товари за контрактами № 21001361-SX та №21000706-SХ були завантажені на борт судна і залишили Малайзію ще у жовтні 2022 року, однак через те, що судно відмовилося заходити в порт Одеси їм довелося шукати інший маршрут з перевантаженням.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII (Закон №2473-VIII).
За визначенням у статті 1 цього Закону валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
За змістом статті 4 Закону №2473-VIII валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
За положеннями частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За нормами частини третьої цієї ж статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Як закріплено у частині п'ятій статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII).
За положеннями статті 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного бнку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою (у редакції від 07.07.2022) з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Як закріплено у статті 14-1 Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За визначенням у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно із пунктом 6.10 Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об'єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов'язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У відповідності до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
На підставі аналізу наведених правових норм і з'ясованих у справі обставин, суд зазначає наступне.
Отже, за загальним правилом імпорт товарів та розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності мають здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України. Через введення в Україні воєнного стану Національний банк змінював відповідні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, у відповідності до змін з 07.07.2022 (до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року) - такі строки складають 180 календарних днів.
При цьому у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі № 580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції). Подання такого сертифікату є обов'язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.
Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Також, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 зазначено, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі № 560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, законодавець визначив, що підтверджено і Верховним Судом, що належним доказом існування настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат ТПП України або її регіональних торгово-промислових палат.
У випадку, який розглядається, такий сертифікат - відсутній, а лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2024 № 2024/02.0-7.1, як правильно зазначив податковий орган, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, доводи товариства у цій частині судом відхиляються.
Стосовно зауважень товариства про відсутність контролю за граничними строками розрахунків по валютних контрактах до 01.08.2023, враховуючи норми підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і пункту 102.9 Податкового кодексу, зазначених і у запереченнях на акт перевірки, суд звертає увагу на наступне.
Законом України № 2118-IX від 03.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.
За його положеннями для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У той же час, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).
Змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось. Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України; навпаки, пунктом 14-2 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснених з 05 квітня 2022 року зменшено.
Суд враховує правову позицію Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22.
По-перше, Верховний Суд вказав, що вказані вище акти Національного банку України (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон. Зокрема частиною першої статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
По-друге, судова палата звернула увагу, що з огляду на специфічність спірних правовідносин, які врегульовано окремим спеціальним нормативно - правовим актом - Законом України «Про валюту і валютні операції», та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Наголосили, що Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Резюмували, що якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції»; тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.
За результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок: «Положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду».
За наведеного, доводи товариства про необхідність застосування до спірних відносин положень підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України є необґрунтованими. Так само, зважаючи на те, що якщо положення інших законів суперечать нормам Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції», то і посилання товариства «Компанія «Інтерпром ЛТД» про необхідність врахування приписів пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу (у редакції на час виникнення спірних відносин, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом) - судом відхиляються як безпідставні.
З урахуванням наведеного, суд також вважає і безпідставним твердження суб'єкта господарювання про необхідність прийняття рішення на користь товариства позивача і ненараховування штрафу з посиланням на пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу, згідно якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків; оскільки у випадку, який розглядається, відсутнє неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.
Стосовно зауважень позивача про надання оцінки у рішенні за результатами розгляду заперечень не усім викладеним у них доводам (лише одному з трьох), то з метою усунення недоліків на етапі розгляду заперечень законодавець і встановив можливість судового оскарження, у межах якого і розглядаються усі відповідні доводи.
Суд звертає увагу, що помилкова вказівка у оскаржуваному повідомленні-рішенні на неподання заперечень на акт перевірки, сама по собі не може розцінюватися як достатня підстава для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним.
За наведеного, суд констатує, що позивачем не доведено наявності підстав для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.