07 січня 2025 року № 320/1972/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву гр. ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за його позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у даній адміністративній справі.
Заява обґрунтовується тим, що при прийнятті рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 та ч. 3 ст. 168 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24 лютого 2022 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, з положень ч. 6 ст. 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
З матеріалів справи слідує, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Чучковських» укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2022 №29.
На підтвердження понесених витрат у розмірі 15 000, 00 грн позивачем надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2022 №29, додаткову угоду до Договору № 29 від 01.11.2022, ордер від 31.01.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2006/19, акт рахунок №1 від 31.01.2023 у розмірі 15000, 00 грн.
Як слідує з акту рахунку адвокатом було витрачено на складання позовної заяви 5 годин, вартість робіт склала 15 000 грн. Таким чином, година роботи складає 3000, 00 грн
За результатами вивчення зазначених документів суд доходить висновку, що складання та подання позовної заяви ( 5 годин) є завищеними витратами.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Враховуючи передбачені критерії, зокрема: складність справи (розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, обсяг наданих адвокатом послуг (підготовка позовної заяви не потребує значних витрат часу, оскільки документи за обсягом є незначними); ціну позову; значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (15 000, 00 грн), суд, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, є 2000,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 2000, 00 грн.
З огляду на викладене заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241 - 246, 252, 256, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити у даній адміністративній справі додаткове судове рішення.
Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) судові витрати у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Лапій С.М.