Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/4462/24
Провадження № 2/553/378/2025
Іменем України
09.01.2025м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Ткачук Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175-177 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити інформацію про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
В позовній заяві позивачем місце проживання відповідача не вказано та зазначено, що він перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Згідно відповіді від Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради від 25.12.2024, за наявною інформацією, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знятий 23.08.2024 року з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, позивачу необхідно зазначити в позовній заяві інформацію про місце проживання відповідача або адресу в/ч НОМЕР_1 в якій відповідач проходить службу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачем в позовінй заяві, на обґрунтування необхідності стягнення аліментів, зазначається, що витрати на проживання дитини в гуртожитку коштує 80 Євро.
На підтвердження цієї обставини до позовної заяви додано копію договору на проживання в гуртожитку, викладений на словацькій мові.
Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У свою чергу, із наданих ВССУ роз'яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином встановлено, що додана до позовної заяви копія договору на проживання в гуртожитку викладено іноземною мовою та до позовної заяви не додано його нотаріально засвідченого перекладу українською мовою.
Відсутність нотаріально засвідченого перекладу зазначених доказу позбавляє суд можливості встановити його зміст та інформацію яка у ньому зазначена, а тому позивачу необхідно подати до суду копію даного доказу викладеного іноземною мовою із перекладом його українською мовою який буде нотаріально посвідченим. Також позивачу необхідно надати копію даного доказу викладених іноземною мовою із перекладом його українською мовою який буде нотаріально посвідченим для відповідача.
Також, позивачем до позовної заяви додано копію перекладу квитанції оплати за гуртожиток за 2 місяці, який також нотаріально не посвідчений. Разом з цим, копії самої квитанції до позовної заяви не додано.
Також, всупереч вимогам п.п.8-9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окрім того згідно частин 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Так всупереч вказаним нормам, позивач до позовної заяви надав копії документів, які завірені не належним чином, а саме без відмітки про ініціали та прізвища особи, яка засвідчує копію та дати засвідчення копії.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. А. Ткачук