Справа № 369/15925/24
Провадження №1-кс/369/136/25
09.01.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року в рамках кримінального провадження № 42023112200000038 від 20.03.2023 року.
Вимоги клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року у справі 369/3902/23 задоволено клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 42023112200000038 від 16.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України та накладено арешт на ряд земельних ділянок, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 .
Встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 .
Встановлено заборону власнику/користувачам/орендарям/суборендарям чи будь-яким іншим особам проведення на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 будь-яких підготовчих та/або будівельних/монтажних/демонтажних робіт, здійснення вирубки/розчищення зелених насаджень, з метою недопущення можливості її (ділянок) знищення, перетворення та псування у будь-який спосіб до завершення досудового розслідування кримінального провадження.
Представник заявника вказує, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Білогородської сільської ради, в порушення вимог ст. 37-1 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 650, у період з квітня 2021 по лютий 2022 року відведено у приватну власність громадян земельні ділянки полезахисних лісових смуг в межах Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Постановою процесуального керівника від 16.03.2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250 визнана речовим доказом.
Так, адвокат ОСОБА_3 вважає ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року у справі 369/3902/23 такою, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_4 , так як арешт був накладений безпідставно і на даний час у його застосуванні потреби немає. Додає, що заявник є добросовісним набувачем своєї земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку набуто ним у спосіб, визначений законодавством України. З моменту набуття власності на земельну ділянку жодних претензій до ОСОБА_4 з цього приводу ніхто не висував. Останній ніякого відношення до обставин кримінального правопорушення не має. Крім того, він жодного разу для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні не викликався. Підозра йому не оголошувалася, цивільний позов у кримінальному провадженні до нього не заявлявся. Будь-які претензії з приводу набуття у власність земельної ділянки, до нього не заявлено.
У судове засідання заявник та його представник не з'явилися, при цьому до суду через канцелярію адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у їх відсутність, у якій подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, через канцелярію суду надав заяву у якій проти задоволення вимог викладених у клопотанні представника заявника заперечив, вважає його необґрунтованим. Вказав, що вказана земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні, у якому досудове розслідування триває і донині.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 42023112200000038 від 20.03.2023 року, враховуючи подані сторонами заяви, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170КПКУкраїни завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170КПКУкраїни арешт майна допускається з метою: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що у СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023112200000038 від 16.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Зокрема, в рамках вказаного кримінального провадження ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/3902/23 від 20.03.2023 року у кримінальному провадженні № 42023112200000038 від 16.03.2023 року, накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 .
Так, оглядаючи матеріали кримінального провадження № 42023112200000038 від 16.03.2023 року слідчий суддя встановив, що арешт на згадану земельну ділянку накладено 20 березня 2023 року, тобто тривалість арешту становить понад один рік, що очевидно створює перешкоди праву власності на об'єкт нерухомого майна.
Ні слідчим, ні прокурором не надано суду відомостей щодо здійснення наразі будь-яких слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42023112200000038, окрім як винесення постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 24.03.2023 року, наявної в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 41КонституціїУкраїни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
На підставі викладеного, дослідивши клопотання про скасування арешту майна разом із додатками, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявне непропорційне втручання в право власності законного власника майна внаслідок відсутності достатніх та належних доказів наявності потреби в застосуванні цього заходу, а також відсутності підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 березня 2023 року у справі № 369/3902/23, в рамках кримінального провадження №42023112200000038 від 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України на земельну ділянку з кадастровим номером: 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 .
Скасувати заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 , яка накладена ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року у справі №369/3902/23 в рамках кримінального провадження № 42023112200000038 від 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Скасувати заборону власнику/користувачам/орендарям/суборендарям чи будь-яким іншим особам проведення на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482000:11:002:0250, яка належить ОСОБА_4 , будь-яких підготовчих та/або будівельних/монтажних/демонтажних робіт, здійснення вирубки/розчищення зелених насаджень, яка накладена ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.03.2023 року у справі № 369/3902/23 в рамках кримінального провадження № 42023112200000038 від 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6