Справа № 369/19974/24
Провадження № 1-кп/369/329/25
іменем України
08.01.25 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024111450000069 від 26.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобриця, Бучанського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2024 року у справі № 369/19492/23 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Таким чином, суд іменем України з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, щодо ОСОБА_5 виніс судове рішення, котрим застосував до нього вид та міру покарання за вчинення правопорушення, що виражаються у зобов'язанні вчинити певні дії (сплатити штраф) та утриматися від дій (керувати транспортирними засобами), оскільки його позбавлено права керування транспортирними засобами строком на один рік.
На виконання вказаної постанови ОСОБА_5 визначений судом штраф у розмірі 17 000 тисяч гривень не сплачено.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КУпАП).
Положеннями статті 68 Конституції України унормовано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення Іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Ці положення також відображені у статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 291 КУпАП передбачено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
26 січня 2024 постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо ОСОБА_5 від 15 січня 2024 року у справі № 369/19492/23, набрала законної сили.
25.07.2024, близько 15 год. 30 хв, всупереч вище викладених норм Законів України, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, умисно підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, ОСОБА_5 керував скутером марки «Хонда Діо», чорного кольору, та поблизу будинку № 39 по вул. Зелена, м. Боярка, Фастівського галону, Київській області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 (м. Боярка) Фастівського РУП ГУНГІ в Київській області.
Тим самим, ОСОБА_5 умисно не виконав постанову Києво-Святошинського районного суду від 15 січня 2024 року, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік.
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, яка укладена 03 грудня 2024 року між прокурором та обвинуваченим, у присутності його захисника, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою, де зазначені її сторони, формулювання обвинувачення, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також стосовно узгодженого покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані прокурором, перевіривши угоду, вислухавши обвинуваченого та захисника, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок на підставі даної угоди, вислухавши думку прокурора, який вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і вважав за можливе задовольнити клопотання про затвердження даної угоди та ухвалити вирок на підставі угоди, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , яка укладена в даному кримінальному провадженні, підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно з п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України; негативних характеристик за місцем проживання не має; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 96-1 КК України та ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду від 03 грудня 2024 року про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_5 в період іспитового строку: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:компакт диск формату DVD-R з відеозаписами, які містилися на портативних відеореєстраторах «BodyCam», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений прокурором, захисником та обвинуваченим до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_6