Справа № 367/2411/21
Провадження №2/367/849/2024
Іменем України
25 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Огнєвої Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позовній заяві позивачка зазначає, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року було розірвано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 вересня 2017 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на її користь на утримання їх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку до досягнення старшою дитиною повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. ІНФОРМАЦІЯ_3 їх дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття. Їх дочка ОСОБА_3 навчається на першому курсі державного університету у Польщі Поморська Академія , в Слупську. Форма навчання - денна. Термін навчання з 02.09.2020 року до 30.09.2023 року. Загальна вартість освітньої послуги становить 76 305,18 (сімдесят шість тисяч триста п'ять грн.). Вона оплатила вартість навчання 10 листопада 2020 року. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання чи до досягнення 23 років у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Відповідачем через канцелярію суду подано заперечення, в яких зазначає, що він як батько, належно виконує свої обов'язки по утриманню своїх дітей. Позивачкою ОСОБА_1 при прийнятті рішення про направлення його доньки, ОСОБА_3 , на навчання до Республіки Польща були грубо порушені його права на виховання його дитини як батька відповідно до ст. 141 та ст. 157 СК України. Так, після закінчення загальноосвітньої школи у 2020 році та здачі його донькою незалежного оцінювання йому, як батьку, було заявлено, що ОСОБА_3 поступає на навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на спеціальність «логістика». На мої пропозиції та поради щодо використання моєю донькою при зарахуванні на навчання свого права як дитини учасника АТО (а він є учасник бойових дій та має відповідне посвідчення) йому під різними приводами надавалася відповідь, що це ще не на часі, та все і так добре тощо з метою затягування часу. Разом з тим, ОСОБА_1 одноосібно прийняла рішення щодо навчання доньки за кордоном в Республіці Польща на платній основі, позбавивши, як його так і його доньку, як дитину учасника бойових дій, на державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Крім того, викликає здивування, що ОСОБА_6 навчається на спеціальності «логістика», яка не є унікальною та такою, що потребує навчання за кордоном. Також, відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання повнолітньої дитини припиняється у разі припинення навчання. Оскільки ОСОБА_6 навчається в Республіці Польща, законодавство якої відрізняється від України та йому невідоме (у тому числі система навчання, навчальні сесії, канікули та перерви). ОСОБА_1 при поданні позовної заяви не враховує, що при розлученні у 2017 році нею було взято 25 тис. доларів США готівковими коштами для забезпечення навчання його дітей. Він переконаний, що зазначеної суми цілком достатньо для навчання дітей навіть в престижних навчальних закладах Європи та США. Крім того, в позові не враховано факту, що у цей період його донька ОСОБА_3 знаходилася вдома та проводила навчання в дистанційному режимі. В Республіку Польща ОСОБА_3 поїхала лише наприкінці вересня 2021 року через встановлені в Республіці Польща правила щодо початку навчального року(з жовтня місяця щорічно). Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві не враховує той факт, що в цей же період ОСОБА_3 працювала в магазині ТЕRRANOVA в торгівельному центрі «ЛАВИНА» ( АДРЕСА_1 ) та сама мала змогу забезпечувати себе. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 своїм позовом вводить суд в оману через те, що ОСОБА_3 в період, що зазначений в позовній заяві була працевлаштована. Просить врахувати і ту обставину, що в жовтні 2021 року він одружився. Однак, його дружина, ОСОБА_7 на цей час не працює та знаходиться на його утриманні. Таким чином, вимога ОСОБА_1 , щодо утримання з нього 1/6 всіх видів заробітку щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 немає ніяких обґрунтованих підстав та базується лише на бажаннях позивачки.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Шевченко З.В. позовні вимоги підтримала, додатково зазначила, що навчання повнолітньої ОСОБА_6 , було оплачено матір'ю дитини. Вибір щодо навчання в Республіці Польща було здійснено дитиною самостійно. Відповідач спілкується з донькою та знає про її навчання в Польщі. Відповідач зобов'язаний як батько утримувати свою повнолітню доньку.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, додатково зазначив, що усі заперечення щодо позовних вимог виклав у письмових запереченнях. Додатково зазначив, що з донькою ОСОБА_6 спілкується. Він знає про її навчання в Республіці Польщі. Щомісяця він перераховує на картковий рахунок доньки по 3000грн. Просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки він є необґрунтованим та безпідставним.
Заслухавши учасників розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України, запис 20021231-02241, виданий 005646410, та поясненнями сторін по справі.
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської область від 18 вересня 2017 року по справі № 367/4219/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 12 червня 2002 року Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Ірпінського міськвиконкому Київської області, актовий запис № 28.
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської область від 18 вересня 2017 року по справі № 367/4220/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 щомісячно, у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку до досягнення старшою дитиною повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно довідки № AP/STUD/369/2020/21 № залікової книжки: 151240, засвідченої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клімішиною М.І. за № 4485 від 04.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Київ набирається на навчання до Поморської академії в Слупську, рівень освіти перший ступінь, напрям навчання логістика, навчальний рік 2020/2021, студент розпочав навчання: 02.09.2020, термін навчання - 3 роки, орієнтовна дата завершення навчання: 30.09.2023, студентка внесла плату за навчання за 3 роки в розмірі 10200 злотих.
Також позивачем надано суду копію диплому Поморської академії в Слупську № 40387 польською мовою, однак документу з перекладом змісту вказаного диплому на українську мову суду не надано.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Як встановлено ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, слід керуватися нормами ст. 199 СК України, відповідно до якої обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину настає за умов: 1) продовження навчання; 2) у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги; 3) вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язків батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка чи син.
У випадку, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Згідно ст. ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно ч.1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не подано жодних належних доказів, щодо проживання повнолітньої ОСОБА_3 з матір'ю, оскільки, згідно даних позовної заяви та відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_1 , адреса реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , адреса реєстрації ОСОБА_2 також є АДРЕСА_2 .
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Відтак із системного аналізу вказаних норм випливає, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню такі обставини як потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Одночасно, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Позивачем не надано суду жодних належних доказів, що повнолітня ОСОБА_3 у зв'язку зі своїм навчанням в Поморській академії в Слупську в Республіці Польща потребує матеріальної допомоги. Позивачем не спростовані факти зазначені, відповідачем про те, що повнолітня ОСОБА_3 під час періоду навчання до вересня 2021 року була працевлаштована.
Не спростований позивачем і факт матеріальної підтримки повнолітньої ОСОБА_3 , у вигляді грошових переказів на її картковий рахунок.
Жодних заяв, клопотань що стосуються відібрання пояснень у повнолітньої ОСОБА_3 від позивача не надходило до суду під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене, враховуючи, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), а також те, що розмір призначених аліментів має бути обґрунтованим, справедливим, необхідним та достатнім для розумного задоволення потреб повнолітньої доньки, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення із відповідача аліментів на утримання його повнолітньої доньки є необґрунтованими та недоведеними, оскільки, позивачем не надано жодних належних доказів, того, що повнолітня ОСОБА_3 у зв'язку зі своїм навчанням в Поморській академії в Слупську в Республіці Польща потребує матеріальної допомоги, крім того, позивач не спростовує тверджень відповідача, про його утримання, втому числі і матеріальне повнолітньої ОСОБА_3 , а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 12, 76, 78, 80, 141, 263-265, 352, 354, 367 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя: Н.Ф. Карабаза