Україна
провадження № 2-а/361/95/24, cправа № 361/2773/24
23.12.2024
«23» грудня 2024 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Броварського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн. 00 коп., справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування вимог зазначається про те, що 30 січня 2024 року постановою інспектора Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. Про притягнення до адміністративної відповідальності позивач дізнався із мобільного застосунку «Monobank».
Постанова про накладення адміністративного стягнення були винесена відносно позивача за порушення п. 2.1 ПДР, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб, поліса страхування, на підставі чого, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за
частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі - 425 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки відповідачем не дотримані положення законодавства України щодо оформлення протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення, оскільки не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння позивачем правопорушення. Також поліцейський не проінформував про конкретну причину зупинки, тож його вимога щодо пред'явлення посвідчення водія або інших документів не мала правових підстав, оскільки позивач не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення. З перерахованих вище причин позивач не погоджується із рішенням інспектора про притягнення його до адміністративної відповідальності та вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
08 квітня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про розгляд даної справи з викликом сторін.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, судом до участі у справі замінено відповідача на належного - Головне управління Національної поліції в Київській області.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Відповідач Головне управління Національної поліції в Київській області в судове засідання представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному законодавством порядку. Причини неявки суду неповідомлені. Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач правом подати відзив не скористався.
Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30 січня 2024 року інспектором ВРПП Броварського РУП старшим лейтенантом поліції Поліщуком О.М. складено постанову серії БАБ № 189051 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 425 грн. 00 коп.
Суть зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення полягає у тому, що 30 січня
2024 року об 17 годині 50 хвилин в селі Літки по вулиці Харченка, 34, водій керуючи автомобілем «HYUINDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив пункт 2.1 ПДР України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом та вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало встановлення відповідачем факту ненадання ОСОБА_1 для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Зі змісту оскаржуваної постанови також вбачається, що позивач не пред'явив для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим допустив порушення вимог частини першої статті 126 КУпАП.
Положеннями пункту 2.4. ПДР встановлено, що водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР та пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із приписами частини першої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. 00 коп. Отже, розмір штрафу за порушення приписів частини першої статті 126 КУпАП дорівнює 425 грн. 00 коп.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З урахуванням встановлених порушень та наведених норм законодавством, відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою застосовано до позивача адміністративне стягнення (штраф) у розмірі - 425 грн. 00 коп.
Досліджуючи питання правомірності дій відповідача щодо притягнення у даному випадку позивача до відповідальності, суд виходить з наступного.
Статтею 289 КупАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до статті 283 КУпАП винесена постанова про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Частиною третьою статті 35 Закону передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
У статті 32 Закону міститься виключний перелік випадків коли поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.
За таких обставин суд не може визнати постанову серії БАБ № 189051 від 30 січня
2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП такою, що відповідає критеріям законності та обґрунтованості, факт порушення вимог пункту 2.1 ПДР належним чином не задокументовано та не доведено, належних доказів вчинення вказаного правопорушення відповідач до суду не надав.
Дана позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17, так, поліцейські не можуть вимагати у водія зокрема свідоцтво про реєстрацію автомобіля, якщо у них немає доказів правопорушення.
Положеннями статей 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами частин першої, другої та третьої статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що стороною відповідача у даному випадку не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Крім того, жодних фактичних даних, на основі яких інспектором поліції встановлено наявність адміністративного правопорушення, вину позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи стороною відповідача не зазначено, так само як і не надано будь-яких належних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 62 Конституції України передбачено, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Тобто лише винна особа може нести відповідальність за вчинення будь-якого правопорушення, а оскільки стороною відповідача не доведено, що в діях позивача наявна вина, тобто наявний склад адміністративного правопорушення, та всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що останнього неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З підстав скасування постанови про накладення адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись статтями 242, 244, 245, 246, 271, 286 КАС України, Броварський міськрайонний суд
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30 січня 2024 року серії БАБ № 189051 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі - 425 грн. 00 коп.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя В.О.Василишин