Справа № 357/15187/24
1-кп/357/281/25
09.01.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква, Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030002689 від 11.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за №12024111030002689 від 11.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби по 11.01.2025, однак, до вказаної дати остаточне рішення по справі не може бути прийнято відносно ОСОБА_5 .
Прокурором в судовому засіданні подане клопотання в порядку ст. 331 КПК України про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби обвинуваченому ОСОБА_5 .
Позиція сторін та інших учасників.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу ОСОБА_5 строком на шістдесят днів, з огляду на наявність ризиків, які були враховані обвинуваченому при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний період доби, а саме передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати.
Отже прокурор вважає, що ризики передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є дійсними та вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , не заперечував проти продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби обвинуваченому ОСОБА_5 , при цьому захисник зазначив, що ОСОБА_5 при вчиненні інкриміновах дій не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав позицію захисника та не заперечував проти продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Встановлення судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів та мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якім він керував
Так, суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що розглянути кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , та прийняти в судовому засіданні остаточне рішення не представляється можливим.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Також, з положень норм ст. 199 КПК України випливає, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою у т.ч. ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Враховуючи, що дія будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри, суд з цього питання відмічає таке.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Обвинувальний акт стосовно обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.
Крім цього, відповідно до ст. 95 КПК України суд має право обґрунтувати своє рішення виключно на доказах, які були досліджені безпосередньо судом, однак до теперішнього часу по вказаному кримінальному провадженню проводиться судовий розгляд, по якому не досліджені всі докази сторони обвинувачення та сторони захисту.
Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.
Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід відмітити метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час, як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні. Та з його урахуванням суд відмічає, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу, суд визнав дійсними ризики переховування, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В цей час останні є дійсними та не зменшились, адже указані ризики, як реальні, оцінюються в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
При цьому, установлені в провадженні обставини свідчать про те, що заявлені ризики продовжують існувати, а саме переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відносно питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосуванням більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби підлягає задоволенню, у зв'язку з чим для запобігання зазначених ризиків вважає доцільним застосувати до обвинуваченого передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною залишати місце проживання у період часу з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, з покладанням на останнього певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030002689 від 11.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому у період часу з 23:00 год. по 06:00 год. наступного дня залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду, строком на два місяці, а саме по 09.03.2025.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. Не відлучатися за межі м. Біла Церква та Білоцерківського району Київської області, без дозволу суду.
2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з'явиться без поважних причин за викликом до суду, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним покласти на орган національної поліції за місце його проживання.
Покладені на підозрюваного ухвалою обов'язки діють по 09.03.2025 включно.
Ухвала підлягає оскарженню до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_6