вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" січня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/2978/24
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунальної організації (установа, заклад) Комунальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний ліцей» про стягнення 80 222,24грн, без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунальної організації (установа, заклад) Комунальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний ліцей» (далі - відповідач, КЗ КОР «Київський обласний ліцей») та просить стягнути з відповідача 80 222,24грн, з яких: 46 793,87грн - основний борг за поставлений природний газ у квітні 2023 року; 3 007,87грн - втрати від інфляції за період з 01.07.2023 по 30.06.2024; 3 216,07рн - 3% річних за період з 16.06.2023 по 30.06.2024; 27 204,43грн - пеня за період з 16.06.2023 по 15.12.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором від 06.12.2022 №09-2032/22-БО-Т постачання природного газу в частині оплати поставленого природного газу у встановлений договором строк (а.с.1-7).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.40-42).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 11.11.2024 о 19:22, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.44).
Відповідач у справі - КЗ КОР «Київський обласний ліцей», в порушення вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІТС), що підтверджується відповіддю від 05.11.2024 №4994512 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (а.с.39).
Ухвала суду, як установлено п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідачу копію вказаної ухвали направлена рекомендованим поштовим відправлення №0600981921256, яке вручено 26.11.2024, що підтверджується повідомленням про вручення такого відправлення та інформацією з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (а.с.45-46).
В силу п.п.2, 3 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Поряд з цим абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою: позивачу - наступного робочого дня - 12.11.2024; відповідачу - 26.11.2024.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідач не скористався правом на подання відзиву; із заявою про поновлення встановленого законом строку для подання відзиву відповідач не звертався.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
06.12.2022 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - постачальник) та Комунальним закладом Київської обласної ради «Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів - Центр реабілітації» (далі - споживач) укладено договір №09-2032/22-БО-Т про постачання природного газу (а.с.15-20; далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач - прийняти його та оплатити на умовам договору.
Природний газ, що поставляється за договором, використовується споживачем для власник потреб (п.1.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №2) (а.с.21), постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2023 року по 30 квітня 2023 року (включно) в кількості 60тис.м3в тому числі помісячно: січень 2023 - 16тис.м3, лютий 2023 - 18тис.м3, березень 2023 - 17тис.м3, квітень 2023 - 9тис.м3.
Абзацом 3 п.2.4 договору сторони договору узгодили, що обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому відповідно до п.3.5 договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Як визначено п.3.5 договору: приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу; споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором (ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп.3.5.1); на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2); споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3); у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп.3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (пп.3.5.4 договору).
Ціна газу за 1000м3 з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 553,59грн (п.4.1 договору).
Відповідно до п.4.3 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №2) загальна вартість договору становить разом з ПДВ - 993 223,40грн.
Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період; у разі відсутності акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.
Як визначено пп.1 п.6.4 договору, постачальник зобов'язується виконувати умови договору, а споживач в силу пп.4 п.6.2 договору - прийняти газ на умовах договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором.
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2 договору).
Відповідно до п.13.1 договору (в редакції додаткової угоди від 31.03.2023 №2), договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу до 30.04.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання; продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Рішенням Київської обласної ради від 15.11.2022 №369-14-VIII відповідача перейменовано на Комунальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний ліцей» (далі - КЗ КОР «Київський обласний ліцей» (а.с.32), у зв'язку із чим, сторонами підписано до договору додаткову угоду від 06.01.2023 №1, якою внесені зміни по тексту договору в частині найменування споживача (а.с.20, зворот).
На підтвердження виконання зобов'язань з постачання природного газу позивач надав акти приймання-передачі природного газу за період з січня по квітень 2023 року, які підписані сторонами, на загальну суму 1 013 195,9грн щодо обсягів прийнятого відповідачем природного газу, а саме від:
31.01.2023 б/н за січень 2023 року у розмірі 15,21204м3 на суму 251 818,39грн (а.с.22);
28.02.2023 б/н за лютий 2023 року у розмірі 18,19358м3 на суму 301 174,48грн (а.с.23);
31.03.2023 №3 за березень 2023 року у розмірі 19,83858м3 на суму 328 405,61грн (а.с.24);
11.05.2023 за квітень 2023 року у розмірі 7,96172м3 на суму 131 797,42грн (а.с.25).
Відповідач у період з 23.03.2023 по 01.05.2023 здійснив часткову оплату природного газу за договором на загальну суму 881 398,48грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 06.12.2022 по 16.07.2024, яка надана Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» листом від 17.07.2024 за вих.№16/2-09/81376/2024 (а.с.26-29), а саме: 23.02.2023 - 251 818,39грн; 28.03.2023 - 301 174,48грн, 01.05.2023 -328 405,61грн.
Окрім того, з зазначеної інформаційної довідки вбачається, що 28.03.2023 відповідач здійснив оплату у розмірі 82 294,33грн на користь позивача із призначенням платежу: « 0611021;2274; за природний газ. рах.- акт №09203222БОТП21 від 16.03.23р. дог. №09-2032/22- БО-Т від 06.12.22р.в т.ч. ПДВ-13715,72», однак, листом від 04.04.2023 за вих.№01-16/136 просив позивача вважати вказаний платіж оплатою із наступним призначенням: «оплата за природний газ по договору №09-1032/21-БО-Т від 04.11.2021 року» (а.с.30).
Листом від 22.02.2024 вих.№01-16/56 відповідач просив позивача переплату за договором від 28.09.2023 №09-4032/23-БО-Т в сумі 85 003,55грн, зарахувати в оплату за договором від 06.12.2022 №09-2032/22-БО-Т (а.с.31).
Отже, відповідач зобов'язання з оплати природного газу, переданого за договором у спірний період, виконана на суму 966 402,03грн (881 398,48+85 003,55). Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач стверджує, що борг відповідача за природний газ, переданий у відповідний період складає 46 793,87грн.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку здійснити оплату переданого природного газу, а також застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством, за порушення відповідного зобов'язання.
Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, як установлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу»: постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором: якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами; права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Враховуючи зміст зобов'язань сторін за відповідним договором, суб'єктний склад його сторін, систематичну поставку природного газу протягом певного часу позивачем та прийняття його відповідачем, укладений сторонами договір є договором постачання природного газу через приєднану мережу.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець - прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.692 ЦК України, яким установлена черговість виконання взаємних зобов'язань, виконання зобов'язання з передачі товару передує виконанню зобов'язання з оплати. Вказаний порядок визначений також укладеним договором.
Враховуючи умови договору, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за природний газ, поставлений у квітні 2023 року, у строк, встановлений п.5.1 договору - до 15.06.2023, однак допустив порушення зобов'язання, оскільки лише 22.02.2024 здійснив оплату в розмірі 85 003,55грн, що зарахована в оплату за договором від 06.12.2022 №09-2032/22-БО-Т на підставі листа відповідача від 22.02.2024 вих.№01-16/56, чим лише частково виконав зобов'язання з оплати переданого у відповідному періоді природного газу, допустивши борг у розмірі 46 793,87грн
Доказів повної оплати за природний газ, спожитий у зазначеному періоді, відповідач до прийняття рішення не надав.
Частиною 1 ст.612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач допустив порушення зобов'язань, не здійснивши оплату в установлений договором строк.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 46 793,87грн, таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 216,07грн - 3% річних за період з 16.06.2023 по 30.06.2024, 3 007,87грн - втрат від інфляції за період з 01.07.2023 по 30.06.2024.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як визначено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати спожитого природного газу, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.
Враховуючи, що розрахунок 3% річних та втрат від інфляції є таким, що здійснено позивачем вірно, з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, встановлених індексів інфляції у період прострочення, вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 216,07грн - 3% річних та 3 007,87грн - втрат від інфляції.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 27 204,43грн пені, яка нарахована ним за період з 16.06.2023 по 15.12.2023.
Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як установлено п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв'язку з несвоєчасним виконання грошового зобов'язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
В силу ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розмір пені, встановлений договором, не перевищує максимального розміру пені відповідно до вищевказаних положень законодавства; пеня позивачем нарахована з урахуванням обмеження періоду її нарахування, встановлене ч.6 ст.232 ГК України,
Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язань у вигляді прострочення оплати природного газу, спожитого за квітень 2023 року, позивач набув права вимагати сплати пені, передбаченої п.7.2 договору.
Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд дійшов висновку про те, що пеня позивачем розрахована вірно: з урахуванням розміру боргу, періоду прострочення, встановлених облікових ставок НБУ, здійснених оплат.
З урахуванням зазначеного, заявлені вимоги в частині стягнення пені у розмірі 27204,43грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної організації (установа, заклад) Комунальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний ліцей» (ідентифікаційний код 22203815; 09300, Київська обл., Білоцерківський р-н., смт. Володарка(з), вул. Зарічна, буд. 102 В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код 42399676; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) 46 793,87грн - основного боргу, 3 216,07грн - 3% річних, 3 007,87грн - втрат від інфляції, 27 204,43грн - пені, а також 2 422,40грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова