вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" січня 2025 р. Справа № 911/27/22
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши заяву Фізичної особи-підприємця Маленівського Віктора Володимировича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Маленівського Віктора Володимировича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фастівської міської ради
про знесення самочинно збудованих об'єктів
установив:
Господарський суд Київської області (суддя Грабець С.Ю.) рішенням від 10.05.2023 у справі № 911/27/22 відмовив повністю у позові Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Маленівського Віктора Володимировича про знесення самочинно збудованих об'єктів.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.05.2024, зокрема, скасував рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2023 у справі № 911/27/22, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради.
24.06.2024, на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 911/27/22, що набрала законної сили 22.05.2024, суд видав відповідні накази.
06.01.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану Фізичною особою-підприємцем Маленівським Віктором Володимировичем (далі - заявник) через підсистему «Електронний суд» заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, згідно змісту якої заявник просить суд визнати накази Господарського суду Київської області від 24.06.2024 у справі № 911/27/22 такими, що не підлягають виконанню повністю.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 06.01.2025, вказану заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Згідно із ч. 1-3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Порядок розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню унормовано ст. 328 ГПК України, якою передбачено, що за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Водночас загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви визначені у ст. 170 ГПК України.
Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 910/1834/19 зазначив, що ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (ст. 169, 170 ГПК України), положення частин першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.
Відтак положення ст. 169 та 170 ГПК України належить застосовувати у взаємозв'язку, оскільки норми ст. 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, тоді як норми ст. 170 ГПК України - форму та їх зміст.
Так, приписами ч. 1, 2 ст. 170 ГПК України унормовано, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, законодавець встановив імперативну норму, за умовами якої під час подання заяви з процесуальних питань на стадії виконання судового рішення заявник зобов'язаний надати докази її надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
В порушення вимог, передбачених ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, заявником до заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню не додано доказів надсилання копій вказаної заяви та доданих до неї документів всім учасникам справи, а саме: Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі - позивач) та Фастівській міській раді (далі - третя особа) безпосередньо, тоді як згідно матеріалів справи у таких учасників справи наявні зареєстровані електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС).
Положеннями ч. 6 ст. 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Із аналізу наведених положень процесуального законодавства випливає, що як у позивача, так і у третьої особи наявний обов'язок щодо реєстрації електронних кабінетів в ЄСІКС, тоді як останні такий обов'язок виконали, як наслідок, підстави для звільнення заявника від обов'язку надсилання копій заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та доданих до неї документів таким учасникам справи відсутні.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Салов проти України» від 06.09.2005, «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відтак суд вважає за доцільне зазначити, що неповідомлення учасників справи про звернення з заявою порушує процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України, та позбавляє останніх надати заперечення або пояснення по суті поданої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 906/977/19.
Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, оскільки заяву Фізичної особи-підприємця Маленівського Віктора Володимировича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню подано без додержання вимог ч. 7 ст. 42, ч. 2 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення такої заяви без розгляду.
Поряд з тим суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення без розгляду означеної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Повернути заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню Фізичній особі-підприємцю Маленівському Віктору Володимировичу без розгляду.
Ухвала складена та підписана 08.01.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена окремо від рішення суду до Північного апеляційного господарського суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко