ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/928/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", вул.Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306
про стягнення заборгованості за договором в сумі 385009,35 грн, а саме: 383476,93 грн - основного боргу, 1023,36 грн - 3 % річних, 509,06 грн - інфляційних втрат,
встановив: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості за договором в сумі 385009,35 грн, а саме: 383476,93 грн - основного боргу, 1023,36 грн - 3 % річних, 509,06 грн - інфляційних втрат.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 08.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 08.10.2024 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім".
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов договору № 0327-05032 від 28.12.2019 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, відповідач не оплатив у встановлені договором строки надані позивачем послуги за період червень-серпень 2024 року, у зв'язку з чим виник борг в розмірі 383476,93 грн. За прострочення виконання договірних зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу 1023,36 грн - 3 % річних, 509,06 грн - інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
28.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (як оператором системи) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (як споживачем) укладено договір № 0327-05032 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, згідно з пунктом 1.1 якого оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії, у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно з п. 2.2 договору, споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).
За змістом п. 3.1 договору, оператор системи має право на отримання від споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (далі - Методика обчислення плати).
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору, розрахунковим вважається період з першого числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.
За змістом п. 1.7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до договору), перетікання реактивної електричної енергії щодобово контролюється та узгоджується між оператором системи та споживачем (постачальником послуг комерційного обліку) залежно від технічного оснащення системи обліку, наявності чергового персоналу (контроль може забезпечуватися записами в журналі показань приладів обліку, використанням інформаційних систем та ін.).
Відповідно до п. 1.8 Порядку, термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем.
У ході виконання договору позивач надав відповідачу відповідні послуги і надіслав відповідачу акти здачі-приймання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії і рахунки-фактури за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, зокрема, за червень - серпень 2024 року.
Рахунки та акти створені в електронній формі і підписані електронним підписом представника позивача, доставлені відповідачу через систему електронного документообігу та підписані електронним підписом представника відповідача (акти).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в період червень-серпень 2024 року на загальну суму 383476,93 грн, що підтверджується: актом здачі-приймання послуг № РА-0003013 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2024 року від 30.06.2024; актом здачі-приймання послуг № РА-0003139 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за липень 2024 року від 31.07.2024; актом здачі-приймання послуг № РА-0003259 із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за серпень 2024 року від 31.08.2024.
Позивачем також сформовано та доставлено відповідачу через систему електронного документообігу рахунки-фактури: №Р-0003034/0327-05032 від 08.07.2024 на суму 84843,94 грн доставлений 09.07.2024; №Р-0003156/0327-05032 від 08.08.2024 на суму 151214,63 грн доставлений 09.08.2024; №Р-0003276/0327-05032 від 09.09.2024 на суму 147418,36 грн доставлений 10.09.2024.
Однак, відповідач не здійснив оплату отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунка, станом на 23.09.2024 борг відповідача за надані позивачем послуги згідно вказаних актів за червень - серпень 2024 року становить 383476,93 грн.
За порушенням строку оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу 1023,36 грн - 3% річних, 509,06 грн - інфляційних втрат.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем обумовлених договором №0327-05032 від 28.12.2019 послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідачу за період червень-серпень 2024 року на суму 383476,93 грн.
Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань не виконав, не здійснив оплату виконаних позивачем послуг за червень-серпень 2024 року на загальну суму 383476,93 грн. Відповідачем у справі не надано жодних доказів оплати вартості наданих позивачем послуг та не спростовано факту наявності боргу за договором за вказаний період.
Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 383476,93 грн основного боргу є обґрунтованою.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 1023,36 грн 3% річних та 509,06 грн інфляційних втрат.
Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено їх арифметичну та методологічну правильність. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості в сумі 385009,35 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (вул. Промислова, буд. 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306 (ідентифікаційний код 33129683) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, (ідентифікаційний код 00100227) 383476 (триста вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят шість) грн 93 коп. основного боргу, 1023 (одну тисячу двадцять три) грн 36 коп. 3% річних, 509 (п'ятсот дев'ять) грн 06 коп. інфляційних втрат, 4620 (чотири тисячі шістсот двадцять) грн 11 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.01.2025.
Суддя Неверовська Л. М.