вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
09.01.2025м. Дніпро№ 904/5748/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агротайм" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. 8 березня, буд. 23, код ЄДРПОУ 40212392)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (53600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, сел. Покровське, вул. Центральна, буд.17а, код ЄДРПОУ 30699186)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Агротайм" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" заборгованості за договором поставки № 17-05В від 17.05.2019 у сумі 302 057,63 грн, судового збору в сумі 242,24 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 гривень.
Господарським судом Дніпропетровської області 03.01.2025 видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" заборгованості за договором поставки № 17-05В від 17.05.2019 у сумі 302 057,63 грн та судового збору в сумі 242,24 гривень.
У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агротайм" також викладено вимогу про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим необхідно вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.ч. 3-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, підстави для покладення на боржника зазначених заявником витрат на професійну правничу допомогу відсутні, оскільки:
- згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним сторонами в письмовій формі;
- п. 1 ч. 3 ст. 150, ч. 1 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України передбачено сплату заявником лише судового збору, що зумовлює наявність підстав для стягнення з боржника за судовим наказом витрат на судовий збір;
- у наказному провадження відсутня змагальність сторін, що унеможливлює в такому провадженні здійснення розподілу витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агротайм" на професійну правничу допомогу, який відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України потребує забезпечення принципу змагальності сторін (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Ураховуючи, що стягнення з боржника в наказному провадженні витрат на професійну правничу допомогу не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України, тому наявні підстави, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, для відмови у видачі судового наказу в частині стягнення вказаних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 13, 126, 147-151, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агротайм" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Дичко