пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 січня 2025 року Справа № 903/760/24
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , с. Волиця, Камінь-Каширський район, Волинська область
про неплатоспроможність
В засіданні приймали участь:
заявник: н/з
керуючий реструктуризацією боргів: н/з
02.09.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича.
Заява обґрунтована неможливістю здійснити погашення боргу перед 17-тьма кредиторами в сумі 559 327 грн 82 коп.
Ухвалою суду від 05.09.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 19 вересня о 11:00 год. Явку боржника у судове засідання визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 03.10.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича. Заборонено боржнику відчужувати майно. Зобов'язано арбітражного керуючого подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 01.11.2024; підготувати та подати до господарського суду план реструктуризації боргів боржника до 02.12.2024; провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. Зобов'язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки та майно, задеклароване при перетині кордону. Зобов'язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією боргів боржника та суду інформацію про перетинання боржником державного кордону за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Зобов'язано банківські установи, в яких відкрито рахунки ОСОБА_1 надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника. Призначено попереднє судове засідання на 02.12.2024 о 11:00 год. Керуючому реструктуризацією ОСОБА_2 не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду подати суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 07.10.2024.
Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника - по 06.11.2024.
Станом на дату проведення попереднього засідання та в тридцятиденний термін з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на адресу Господарського суду Волинської області не надійшло жодної заяви кредитора.
На адресу суду надійшли листи ГУ ДПС У Волинській області від 10.10.2024 з інформацією про доходи боржника, Державної митної служби України від 21.10.2024 про відсутність інформації про декларування боржником при переміщенні через митний кордон України товарів, Державної прикордонної служби України від 21.10.2024 з інформацією про перетин боржником кордону України, АТ “Райффайзен Банк» з інформацією про залишок грошових коштів на рахунку боржника.
Керуючий реструктуризацією боргів боржника подав акти інвентаризації майна боржника, повідомлення про відсутність грошових вимог до боржника, результати перевірки декларацій боржника.
Від боржника надійшла заяву про усунення недоліків у декларації за 2024 рік.
Ухвалою суду від 02.12.2024 зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника; докази чого до 12.12.2024 подати суду. Призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи закриття провадження у справі на 18 грудня 2024 року на 10:00 год.
Від керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 на адресу суду надійшли клопотання від 10.12.2024 про виконання вимог ухвали суду від 02.12.2024 та долучення доказів надіслання відповідних повідомлень кредиторам; клопотання від 13.12.2024 про розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 18.12.2024 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 06 січня 2025 року на 10:00 год. Встановлено керуючому реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 строк для подання пропозицій про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі до 30.12.2024.
19.12.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Боржник - ОСОБА_1 та керуючий реструктуризацією Біленко Р.І. у судове засідання не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Кодексом України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) запроваджено правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та який є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
У постанові від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 Верховний Суд зазначив, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги 4 Кодексу - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Застосовуючи ці норми Кодексу, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
Також Верховний Суд зауважив, що з огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (ст. 116 КУзПБ), Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
У постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 921/39/21 Верховний Суд зазначив, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Відповідно до ст. 113 Кодексу, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу, а порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ст.ст. 119, 120 Кодексу.
Частиною 1 ст. 119 Кодексу встановлено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з заявою про його не платоспроможність.
Заборгованість боржниці в сумі 559 327,82 грн. згідно його заяви виникла перед 17-ма кредиторами, зазначеними в конкретизованому списку кредиторів, на підтвердження чого подав витяги з Українського бюро кредитних історій, кредитні договори, заявки на приєднання до договорів.
Під час підготовчого засідання суд перевірив підтвердження належними та допустимими доказами обставини, які вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози та встановив, що у ОСОБА_1 існують прострочені зобов'язання перед 17-ма кредиторами.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 122 Кодексу, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в ст. 45 Кодексу, згідно якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах вказаного строку, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Проте, у встановлений у ч. 1 ст. 45 Кодексу 30-денний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а також, станом на 06.01.2025, а ні до керуючого реструктуризацією, ні до суду, жодних заяв з вимогами до боржника не надійшло.
Суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 45 КУзПБ встановлено обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень ч. 4 цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки.
У постанові від 05 жовтня 2022 року по справі № 921/39/21 Верховний Суд зазначив, що правовими наслідками недотримання кредитором обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (п. 8 в редакції чинній з 15 квітня 2023 року) та визначена ч. 4 цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Також, у цій ж постанові від 05 жовтня 2022 року по справі № 921/39/21 Верховний Суд зазначив, що врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 КУзПБ (п. 8 в редакції чинній з 15 квітня 2023 року) та застосування наслідків, встановлених ч. 4 цієї статті.
Пунктами 2, 4, 6, 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 скористалася своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, вказавши обставини, що стали підставою для звернення до суду та посилаючись на неможливість погасити заборгованість в сумі 559 327,82 грн., а також надавши достовірну інформацію про власний майновий стан та членів сім'ї, в тому числі щодо розміру та джерел доходів.
Тобто, боржник проявив добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства.
Проте, кредитори, які зазначені боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом провадження у справі, проігнорували свій обов'язок щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а також після отримання ними від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов'язку.
Отже, у даній справі відсутні кредитори, які висувають свої грошові вимоги до боржника, а також відсутні визнані судом вимоги кредиторів до боржника.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 90 Кодексу, провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 ч. 1 цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 ч.1 цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому п. 7 ч. 1 цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу, у випадках, передбачених п.п. 5-8 ч. 1 цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 134 Кодексу, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу, фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
З огляду на наведене, враховуючи що в межах даної справи кредиторами не висунуто вимог до боржника, зважаючи на завдання процедури відновлення платоспроможності фізичної особи, основні принципи господарського судочинства, а також конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 30, п. 8 ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 90, 113, 134 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Україна).
2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Україна) - арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 461 від 07.03.2013, адреса: вул. м. Київ, а/с 77, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
3. Звільнити фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Україна) від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.
4. Провадження у справі №903/760/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Україна) закрити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 09.01.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк