09.01.25
22-ц/812/26/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 488/3972/23
Провадження № 22-ц/812/26/25 Доповідач суду апеляційної інстанції - Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
09 січня 2025 року м. Миколаїв Справа № 488/3972/23
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участі: представника позивача - Дорош І.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 - Павленко Н.М.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 вересня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Чернявської Я.А., у приміщенні цього суду, за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
27 вересня 2023 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк» або Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що 13 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №648/581-К581 (далі - кредитний договір).
Рішенням № 5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року було припинено Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надав позичальнику ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 100 000,00 доларів США.
Позивач також повідомив, що 12 серпня 2022 року позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Свої зобов'язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові.
Умовами кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.
У порушення умов Договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 04 липня 2023 року має заборгованість у загальному розмірі 532 620,64 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 418 592,31 грн; сума заборгованості за відсотками - 114 028,33 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку умови договору не виконував та не сплачував заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, та просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 7989,31 грн.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 вересня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 648/581-К581 від 13 червня 2008 року у загальному розмірі 532 620,64 грн, з яких: 418 592,31 грн - заборгованості за кредитом; 114 028, 33 грн - заборгованості за відсотками, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 989, 31 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його підставності, доведеності заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у визначеному позивачем розмірі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд розглянув справу у його відсутність. Відповідач не отримував копію ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками. Вказані обставини фактично позбавили його можливості надати відзив на позовну заяву та заперечити проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи. Також це позбавило його можливості надати суду докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог, що призвело до порушення принципу рівності сторін та змагальності судового розгляду.
Відповідач вказував, що 25 липня 2012 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було укладено Договір про внесення змін №3 до кредитного договору. Цим договором змінено валюту кредиту та переведено суму кредиту 72480,60 доларів США разом із нарахованими процентами в сумі 12312,33 доларів США в гривню за курсом 8,10 гривень за 1 долар США, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін загалом становить 686 822,73 грн. В результаті здійснення рефінансування заборгованості за кредитним договором з дати укладення цього договору про внесення змін заборгованість складає 686 822,73 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього договору про внесення змін, вважається погашеною. Встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних.
Проте, вищевказаний договір про внесення змін №3 від 25 липня 2012 року не було надано суду позивачем. Відповідні зміни до умов кредитування судом першої інстанції не досліджувались та не були враховані під час ухвалення оскаржуваного рішення у справі.
Крім того, 16 листопада 2018 року позичальником було сплачено 8 532,22 грн на погашення заборгованості по кредиту. Згідно сальдової відомості кредитора вказана сума мала б бути розподілена наступним чином: 519,24 грн - нараховані та непогашені проценти, 3 784,77 грн - проценти, 4 228,21 грн - тіло кредиту. Проте за даними розрахунку відсутня інформація щодо зарахування визначеної суми грошових коштів на тіло кредиту в листопаді 2018 року.
Також, 11 квітня 2019 року позичальником сплачено 16 440,05 грн. Згідно сальдової відомості кредитора вказана сума мало б бути розподілена наступним чином: 1 052, 43 грн - нараховані та непогашені проценти, 6 892, 82 грн - проценти, 38,38 грн - комісія та 8 456, 42 грн - тіло кредиту. Проте за розрахунком позивача 11 квітня 2019 року на погашення тіла кредиту було зараховано лише 4 228, 21 грн.
До того ж, відповідач зазначав, що не отримував вимогу Банку про погашення заборгованості за кредитним договором.
Вказував, що матеріали справи не містять достатньої та достовірної інформації щодо сум погашення по кредиту та розрахунок заборгованості за період з часу укладення договору по день звернення до суду. В матеріалах справи відсутні дані розрахунків з дати виникнення правовідносин, що унеможливлюють проведення подальших розрахунків.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано.
У судовому засідання апеляційного суду представниця відповідача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача, заперечуючи проти апеляційної скарги, посилалася на помилковість її доводів та правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд судом справи (питання) за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Частина перша статті 8 ЦПК України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
За правилами частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до положень пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України в редакції на день подання позову для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2023 року становив 2684 грн. З урахуванням наведеного, малозначною є справа, у якій ціна позову не перевищує 268 400 грн.
Як вбачається з матеріалів справи Банк звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 532 620,64 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2023 року.
Між тим, справа, яка переглядається, не є малозначною та підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, а тому суд помилково розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Крім того, слушними є доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про не повідомлення його належним чином про дату, час і місце засідання суду, оскільки у даній справи таке повідомлення було обов'язковим.
За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі пунктів 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.
Вирішуючи спір апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов'язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (статті 76, 77 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п'ятої-шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 648/581-К581, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 100 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, надалі за текстом - «Кредит» на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п 1.1.1. договору сторони визначили, що кінцевим терміном повернення заборгованості по Кредиту є термін до 12 червня 2018 року (включно), на умовах, визначених цим Договором. Вказаним договором сторони узгодили між собою порядок надання кредиту та сплати процентів і комісій, права і обов'язки сторін, умови щодо відповідальності сторін тощо.
Крім того, 31 травня 2010 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 була підписана Додаткова угода № 2 про внесення змін до кредитного договору № 648/5S1-K581 від 13 червня 2008 року, відповідно до умов якої сторони підтвердили, що залишок заборгованості за Кредитом станом на дату укладення цієї Додаткової угоди складає 81 674,00 доларів США, залишок заборгованості за нарахованими процентами 00,00 доларів США.
Сторони дійшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, визначених Договором:
2.1 Встановити новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості за Договором, а саме до 12 червня 2023 року (включно);
2.2. Встановити, що погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладання Додаткової угоди, здійснюється до 10 числа (включно) кожного місяця за визначеним графіком.
Сторони домовились, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів та/або Кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 (тридцять): календарних днів, Кредитор має право вимагати дострокового погашення Кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення Позичальнику, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язується достроково погасити в повному обсязі Кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення Кредитора.
Інші умови Договору залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даній Додатковій угоді, при цьому сторони підтверджують за ними свої зобов'язання.
25 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», укладено Договір про внесення змін №3 до кредитного договору.
Цим договором змінено валюту кредиту та переведено суму кредиту 72480,60 доларів США разом із нарахованими процентами в сумі 12312,33 доларів США в гривню за курсом 8,10 гривень за 1 долар США, що станом на дату укладення цього договору про внесення змін загалом становить 686 822,73 грн. В результаті здійснення рефінансування заборгованості за кредитним договором з дати укладення цього договору про внесення змін заборгованість складає 686 822,73 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими на дату укладення цього договору про внесення змін, вважається погашеною. Встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,9 % річних.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, 06 липня 2023 за вих. № 02/06 позивачем було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача письмову вимогу про сплату загальної заборгованості за кредитним договором, яка залишена відповідачем без реагування.
Відповідно до пункту 7.2 договору кредиту № 648/581- К581 всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійсненні в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кар'єром, телеграфом за зазначеними адресами сторін або вручені особисто під розписку про отримання. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися: у випадку надіслання рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом - дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача, а у випадку вручення позичальнику особисто під розписку про отримання - дата їх особистого вручення.
З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача про усунення порушень 06 липня 2023 року була надіслана позичальнику за зазначеною адресою рекомендованим листом про що свідчить поштовий штемпель відділу зв'язку отримувача. Томувимога вважатися зробленою належним чином, у зв'язку з тим, посилання відповідача про те, що він не отримував вимогу Банку про погашення загальної заборгованості колегія суддів відхиляє.
Відповідно до розрахунку Банку у відповідача станом на 04 липня 2023 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 532 620,64 грн, яка складається з: 418 592,31 грн - заборгованості за кредитом (228 322, 85 грн строкова заборгованість + 190 269,45 грн прострочена заборгованість); 114 028, 33 грн - заборгованості за процентами.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року витребуванні у АТ «Сенс Банк» виписки по рахунку обліку заборгованості за кредитним договором, виписки про щоденні оборотно-сальдові відомості.
При дослідженні розрахунку заборгованості з вказаними виписками встановлено, що сплачені позичальником 16 листопада 2018 року грошові кошти в сумі 8 532 грн 22 коп. були розподілені, зокрема 4 228, 21 грн на тіло кредиту, що відображено в розрахунку заборгованості. Також, 11 квітня 2019 року сплачені позичальником 16 440 грн 05 коп., згідно відомості кредитора були розподілена наступним чином: 1052, 43 грн на непогашені проценти, 6 892 грн 82 коп. - проценти, 38,38 грн - комісія та 8456, 42 грн тіло кредиту, що також відображено у розрахунку заборгованості.
Отже, вказані в апеляційній скарзі доводи щодо не відображення у розрахунку заборгованості сум на погашення тіла кредиту враховані позивачем, тому колегія суддів їх відхиляє.
При цьому колегія судів вважає, що відповідач не довів необґрунтованості розміру заборгованості за кредитним договором.
Всупереч вимог статей 12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надав суду свого контррозрахунку щодо заявлених позивачем до стягнення нарахувань, не вказав, які суми ще не враховані у розрахунку.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що умовами пункту 2.6 кредитного договору встановлено черговість погашення кредитної заборгованості, яка здійснювалася банком у першу чергу на погашення простроченої заборгованості за нарахованими процентами, прострочену заборгованість за комісіями, прострочену заборгованість за кредитом, строкову заборгованість за нарахованими процентами, строкову заборгованість за комісіями, строкову заборгованість за кредитом.
Належних та допустимих доказів того, що банком не дотримано умов кредитного договору щодо черговості погашення кредитної заборгованості суду не надано.
З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню достроково заборгованість за кредитним договором № 648/581-К581 від 13 червня 2008 року у сумі 532 620,64 грн, яка складається з: 418 592,31 грн - заборгованості за кредитом, 114 028, 33 грн - заборгованості за процентами.
Відповідно до частини першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що позов Банку задоволений, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 989, 31 грн судового збору за подання позову, а витрати заявника, понесені при поданні апеляційної скарги, залишаються за його рахунок.
Керуючись статтями 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) станом на 04 липня 2023 року заборгованість за кредитним договором № 648/581-К581 від 13 червня 2008 року у загальному розмірі 532 620 (п'ятсот тридцять дві тисячі шістсот двадцять) грн 64 коп., з яких: 418 592,31 грн - заборгованості за кредитом, 114 028, 33 грн - заборгованості за процентами, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 989 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 31 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повний текст судового рішення складено 09 січня 2025 року.