Провадження № 1-кп/742/55/25
Єдиний унікальний № 742/3577/22
08 січня 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022275420000549 від 17.12.2022, № 12023270330000290 від 09.03.2023 заобвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Боршна, Прилуцького району, Чернігівської області, громадянин України, українець, освіта середня, працюючого інструктором з індивідуального навчання водінню ТОВ «Старт лайф», розлученого, має неповнолітню дитину, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 10.11.2022 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, ухвала суду від 04.12.2024 за ч.2 ст.125, ст.75,76 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що в порушенні вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушенні вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні її гідності, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршило її якість життя, а саме викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Так, ОСОБА_3 , 28.09.2022 о 17 год. 20 хв. вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство за адресою АДРЕСА_2 , поблизу будинку культури, а саме: вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за що в подальшому був притягнутий, згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2022 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 26.10.2022 о 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство, зокрема вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, за що в подальшому був притягнутий, згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2022 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 340 грн.
В подальшому, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 15.11.2022 о 23 год. 50 хв. ОСОБА_3 , вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство, зокрема вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, за що в подальшому був притягнутий, згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2022 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства 12.12.2022 року близько 15 години 30 хвилин перебуваючи на узбіччі проїжджої частини навпроти будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство, зокрема вчинив сварку, а саме, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, після чого вчинив відносно останньої фізичне насильство, нанісши один удар рукою потерпілій ОСОБА_6 по лівій щоці, хапав її рукою за волосся, що спричинило потерпілій психологічні та фізичні страждання та погіршення якості її життя.
Будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив, діючи умисно, систематично, цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, 08.03.2023, близько 11 год. 10 хв., перебуваючи по АДРЕСА_2 , неподалік будівлі сільського клубу, вчинив психологічне насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, погрожував фізичною розправою, хапав за одяг та за обличчя потерпілу, що спричинило потерпілій психологічні страждання та погіршення якості її життя.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі психологічного та фізичного насильства.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину визнав частково, вказує про своє каяття, допомогу дитині та повідомив, що всі сварки та конфлікти з колишньою дружиною вчиняв і відбувалися лише з приводу перешкод йому ОСОБА_6 у спілкуванні з дитиною - їх спільним сином ОСОБА_7 та небажанням матері його лікувати. Так, потерпіла не давала йому можливості спілкуватися з дитиною по телефону (обмежувала), не міг додзвонюватися до дитини, хоча син має мобільний телефон. 28.09.2022, 26.10.2022, 15.11.2022, 12.12.2022 та 08.03.2023 дійсно він вчиняв сварки, нецензурно виражався в адресу колишньої дружини, але не пам'ятає (за збігом часу, можливо і було таке) чи вчиняв до неї фізичне насильство, чи тягав за одяг, за волосся, чи погрожував. З приводу подій за 08.03.2023, то напередодні - 07.03.2023 домовився з ОСОБА_6 щоби 08.03.2023 повезти сина до лікаря, бо були проблеми із статевим органом, а мати постійно відтерміновувала відвідування лікаря. Проте, 08.03.2023 коли він вже чекав щоби їхати в лікарню, та випадково зустрівши ОСОБА_6 , вона повідомила, що вона на роботі, та вони нікуди сьогодні не поїдуть. Пізніше він сам возив сина до лікаря. З приводу перешкод у спілкуванні з дитиною він звертався в поліцію, де йому роз'яснили щодо можливості звернення в службу в справах дітей чи до суду, але туди він не звертався. Всі штрафи за три постанови про притягнення його до адмінвідповідальності за домашнє насильство він сплатив. На даний час він безперешкодно спілкується з дитиною та сварок не відбувається. Відмовився від виступів у дебатах і зверненням до суду з останнім словом.
Крім показів самого обвинуваченого його вина в домашньому насильстві підтверджується показами потерпілої та свідка.
Так, потерпіла ОСОБА_6 у суді підтвердила, що обвинувачений, як колишній чоловік, після розлучення у 2018 році вже декілька років поспіль систематично, постійно вчиняє сварки з нею, принижує її в присутності сторонніх осіб, в громадських місцях, нецензурно виражається в її бік, погрожував фізичною розправою, бив, від чого вона відчувала фізичну біль, перестрівав її на дорозі, тому вона його боялася, та одна майже не ходила. Він морально тиснув на неї та вона відчувала пригнічення, страх. В більшості випадків він її перестрівав коли вона зранку йшла на роботу, або коли після 17 год поверталася з роботи. Лише з осені 2022 року вона почалася звертатися до поліції та на нього складали адміністративні матеріали за домашнє насильство. Так, 28.09.2022 та 26.10.2022 у після робочий час, приблизно о 17 год ОСОБА_3 зустрів її поблизу будинку культури в с.Боршна (в першому випадку), та безпідставно вчинив сварку, виражався в її образливими нецензурними словами, тому вона змушена була викликати поліцію. 15.11.2022 десь близько 24 год ОСОБА_3 подзвонив їй на телефон та вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, ображав, принижував її. 12.12.2022 приблизно о 16 год вона ішла з роботи зі своєю колегою ОСОБА_8 . Їм назустріч ішов ОСОБА_3 та підійшовши до неї, збуджено вимагав, щоби вона подзвонила дитині, та коли відповідала, що син у школі, та їм не дозволяють користуватися телефонами, вчинив сварку: нецензурно принизливо висловлювався в її адресу, хапав її за куртку, зірвав шапку, яку кинув на землю, ударив по щоці, вирвав жмут волосся, кинув у неї недопалок цигарки. У зв'язку з чим вона отримала приниження, фізичну біль та страх. Від подальшого побиття її огородила ОСОБА_9 , яка стала між ними та перешкоджала ОСОБА_10 .. Крім того, 08.03.2023 року коли вона йшла з роботи, а ОСОБА_3 знову назустріч і знову вчинив сварку, обзивав її нецензурно, погрожував вбивством, що вона не житиме, надавив їй на очі. При цьому були свідки, її дочка. Вибачення у неї він не просив.
Допитаний свідок ОСОБА_11 в судовому засідання підтвердила, що 08.03.2023 року приблизно об 11 годині вона зустріла матір з роботи та їх перестрів колишній мами чоловік - ОСОБА_6 , який почав кричати, застосовував фізичне насильство, тягав маму за волосся. Коли вона в амметрі залишалася ночувати, то була свідком неодноразових вчинень обвинуваченим сварок, побиття, викликали поліцію, складали протокол за протиправні дії. Ініціатором був ОСОБА_12 , йому все було не так, нецензурна лексика, фізичне насилля. Конфлікт, виникав, у тому числі, через дитину.
Вина обвинуваченого підтверджується також наданими прокурором та дослідженими доказами, які містять матеріали провадження, а саме.
-згідно прийнятої від ОСОБА_6 заяви від 12.12.2022, остання просить
притягнути до кримінальної відповідальності колишнього чоловіка ОСОБА_3 , який 12.12.2022 ідучи їй назустріч вчинив сварку, почав виражатися в її адресу нецензурною лайкою, накинувся на неї, схопив за волосся та завдав удар долонею руки по щоці. Після чого, ОСОБА_8 змогла її захистити (а.п.93);
- згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.12.2022 та переглянутого в суді відеозапису вбачається, як потерпіла ОСОБА_6 за участю статиста, в присутності понятих, відтворила обставини та механізм нанесення їй побоїв ОСОБА_3 , (продемонструвала на статисту) коли останній 12.12.2022 близько 15 год 10 хв при її знайомій ОСОБА_8 , почав конфліктувати, нецензурно виражатися, та наніс один удар долонею правої руки по її лівій щоці, від чого вона відчула різкий біль, почервоніння. Після чого, він схопив її за волосся та висмикнув пасмо, зірвав шапку з її голови та кинув на землю. Від чого вона відчула головний біль, та їй стало зле (а.п. 44, 94-96);
- відповідно до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 від 19.12.2022, відеозапис якого переглянуто в судовому засіданні, та на якому зафіксовано вказану слідчу дію, коли вона показала, як 12.12.2022 колишній чоловік потерпілої ОСОБА_3 почав конфлікт і наніс удар долонею руки по щоці ОСОБА_6 , схопив її за волосся висмикнувши пасмо такого та зірвав шапку, яку кинув на землю (а.п. 44, 97-99);
- згідно заяви ОСОБА_6 від 08.03.2023 до Прилуцького РВП, вона просить притягнути колишнього чоловіка до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , за домашнє насильство, який 08.03.2023 в денний час, поблизу клуба, вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу та тягав за волосся (а.п.106);
- згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2022 ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.2 ст.173-2 КУпАП з накладенням адмінстягнення у виді 340 грн штрафу за те, що він 28.09.2022 о 17 год. 20 хв. будучи раніше підданим адмінстягненню за ч.1 ст.173-1 КУпАП вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_2 , поблизу будинку культури, а саме: вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Також, 26.10.2022 о 17 год 00 хв, ОСОБА_3 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , домашнє насильство, зокрема вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого (а.п.108-110);
- згідно постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2022 ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.2 ст.173-2 КУпАП з накладенням адмінстягнення у виді 340 грн штрафу за те, що він 15.11.2022 о 23 год 50 хв вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_6 домашнє насильство, зокрема вчинив сварку, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого (а.п.111);
- згідно вироку Прилуцького міськаройнного суду Чернігівської області від 10.11.2023, який набрав чинності вбачається, що ОСОБА_3 засуджено, в тому числі, за ч.2 ст.125 КК України за нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , яке мало місце 26.06.2022 року (а.п.113-114).
Покази потерпілої ОСОБА_6 є цілком послідовними, логічними, які узгоджуються з показами інших свідків та письмовими доказами та викривають ОСОБА_3 у домашньому насильстві.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства. Зазначені докази є узгодженими між собою та з іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
На підставі досліджених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 щодо вчинення домашнього насильства стосовно колишньої дружини ОСОБА_6 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.126-1 КК України, як умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення життя потерпілої особи.
Доводи захисту зводяться до закриття кримінальної справи через не доведення прокурором складу кримінального правопорушення за ст.126-1 КК України, оскільки об'єктивна сторона злочину може виражатися лише в гендерному насильстві саме, як до жінки. Проте, в суді, на думку захисту, доведено вчинення сварок, непорозумінь, виключно через перешкоджання потерпілої у спілкуванні, вихованні та лікуванні сина сторін.
Однак, суд вважає безпідставними такі доводи захисту, які не ґрунтуються ні на законі України про кримінальну відповідальність, ні на фактичних обставинах провадження.
Так, кримінальна відповідальність за ст.126-1 КК настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Об'єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства.
Невід'ємною ознакою домашнього насильства, передбаченого диспозицією статті 126-1 КК, є його систематичність, тобто вчинення ряду діянь, кожне з яких окремо може й не містити ознак цього злочину, але у сукупності призводить до наслідків, визначених диспозицією цієї статті КК.
Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 у період з28.09.2022 до 08.03.2023 систематично (5 разів, а то і більше) завдавав своїй дружині моральні страждання, а саме застосовував до неї психологічне та фізичне насильство.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (далі - ККС ВС), відображеної, зокрема, у постанові від 28 лютого 2023 року (справі № 725/4683/20, провадження № 51-6067 км 21), домашнє насильство майже ніколи не становить собою окремий епізод, а зазвичай охоплює кумулятивне та взаємопов'язане фізичне, психологічне, сексуальне, емоційне, вербальне та фінансове насильство щодо близького члена сім'ї чи партнера, наслідки якого виходять за межі обставин окремого епізоду. Повторення послідовних епізодів насильства в особистих стосунках становить собою особливий контекст і динаміку домашнього насильств. Воно становить собою триваюче правопорушення, що характеризується продовжуваним зразком поведінки, в якому кожен окремий інцидент є цеглиною більш загального зразку поведінки. Для доведення систематичності домашнього насильства важливими є сам факт і обставини вчинення окремих його епізодів. Правові наслідки, які настали чи не настали для кривдника за цими окремими епізодами, а також час, коли такі наслідки настали, не є обставинами, які можуть впливати на доведеність цих епізодів. Мета адміністративного покарання і інших адміністративних заходів держави полягає в негайному реагуванні на окремий випадок домашнього насильства, який сам по собі не становить кримінального правопорушення, з метою своєчасно та ефективно запобігти подальшій ескалації насильства та захистити жертву.
Суд звертає увагу на те, що факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства. Відповідно систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК, є також наслідки у вигляді фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої особи, яка могла бути чи завдана потерпілій особі, передбачена як наслідок адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи», що є наслідком кримінально караних діянь, визначених ст.126-1 КК, про що зазначав ККС ВС у своїх постановах від 25 лютого 2021 року (справа № 583/3295/19, провадження № 51-6189 км 20) та від 14 червня 2022 року (справа № 585/3184/20, провадження № 51-5266 км 21).
Судом було встановлено, що підтвердив і сам обвинувачений, що ОСОБА_3 було два рази притягнено до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за трьома епізодами вчинення домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_6 у формі психологічного насильства та ще два епізоди у формі психологічного та фізичного насильства.
Відтак, наявні докази дають змогу поза розумним сумнівом стверджувати, що ОСОБА_3 винив стосовно колишньої дружини ОСОБА_6 психологічне насильство, що призвело до психологічних страждань та погіршення її життя.
Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставиною яка обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає рецидив злочинів .
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, крім того, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, як невеликої тяжкості; особу винного, який раніше судимий, і вчини новий умисний аналогічний злочин у період відбування покарання стосовно потерпілої ОСОБА_6 (а.п.48, 113,143), позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 40), працевлаштований, і за місцем роботи позитивно характеризується (а.п.146); на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 41-42), має тяжке захворювання (а.п.148), перебуває на обліку в органі пробації (а.п. 46), думку потерпілої про пом'якшення покарання за умови, якщо обвинувачений дасть їй спокій і не буде вчиняти стосовно неї протиправних дій.
Переходячи до вибору виду покарання, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів міра покарання обвинуваченому повинна бути обрана у межах санкцій інкримінованих статтей у виді обмеження волі згідно ст.71 КК України, за сукупністю вироків.
Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки злочин було вчинено у період відбування покарання за попереднім злочином.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільного позову не заявлено.
Долю речового доказу вирішити згідно ст.100 КПК України (а.п. 32).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-371, 374 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим за ст.126-1 КК України та призначити покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.
Згідно вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного засудженому покарання частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.11.2022, приведеного у відповідність до Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04.12.2024, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 10 місяців обмеження волі.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами слідчих експериментів - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору, направити потерпілій.
Суддя ОСОБА_14