Справа № 946/10451/24
Провадження № 1-кс/946/81/25
08 січня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі №946/10451/24 (провадження № 1-кс/946/3199/24) за скаргами ОСОБА_3 про скасування постанов слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №122022162150000622 та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 перебуває справа №946/10451/24 (провадження № 1-кс/946/3199/24) за скаргами ОСОБА_3 про скасування постанов слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №122022162150000622 та зобов'язання вчинити певні дії.
03.01.2025 року ОСОБА_3 надала заяву про відвід судді ОСОБА_4 , оскільки останній розглядав справу № 946/8725/24 щодо скасування постанови слідчого поліції у кримінальному провадженні № 122022162150000622. Вона неодноразово суддю ОСОБА_4 просила надати їй доступ до усіх відеозаписів та протоколів у вказаній справі у її кабінеті «Електронного Суду». Вона неодноразово просила припинити приховувати від неї відеозаписи та протоколи по вказаній справі. Не зважаючи на її численні заяви та скарги, копії відеозаписів та протоколів їй не було надано, тому вважає, що вони були знищені за наказом судді ОСОБА_4 , який є корупціонером.
ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду заяви в судове засідання не з'явилась. Заяв про відкладення розгляду справи не надала, про причини неявки не повідомила.
Слідчий СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання про відвід судді ОСОБА_4 без його участі.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст.9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Підстави для відводу судді визначені у ст.75 КПК України. Так, згідно із вказаною статтею, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як встановлено слідчим суддею, доводи заявника в підтвердження наявності підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 зводяться до того, що він начебто приховував відеозаписи та протоколи у справі №946/8725/24, не надав їй доступ до усіх відеозаписів та протоколів у вказаній справі у її кабінеті «Електронного Суду».
Доказів вказаних обставин суду не надано.
Підстав, передбачених ст. 75 КПК України, у клопотанні про відвід слідчого судді заявником зазначено не було.
Суддя приходить, до висновку, що обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 не повідомлені. Не доведено упередженість слідчого судді ОСОБА_4 , відсутні обставини, що викликають сумніви саме у неупередженості слідчого судді та не доведено наявності підстав для відводу, визначених ст.75 КПК України.
Враховуючи викладене, з огляду на недоведеність існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КПК України, суддя дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі №946/10451/24 (провадження № 1-кс/946/3199/24) за скаргами ОСОБА_3 про скасування постанов слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №122022162150000622 та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 75, 81,82, 309 КПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі №946/10451/24 (провадження № 1-кс/946/3199/24) за скаргами ОСОБА_3 про скасування постанов слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №122022162150000622 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1