Справа № 496/5425/24
Провадження № 1-кс/496/25/25
08 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
представника заявника - ОСОБА_3 , (відеоконференція),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції матеріали клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
06 січня 2025 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, відповідно до якого просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2024 року на автомобіль марки «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 .
Вказане клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було накладено арешт на автомобіль «BMW 530D», що належить потерпілим, вважає недоцільним подальший арешт даного автомобіля, враховуючи те, що він суттєво пошкоджений та потребує ремонту, який неможливо провести на штрафмайданчику, у зв'язку із чим, звернувся до суду з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 , наполягав на задоволенні клопотання та просив скасувати арешт з автомобіля «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з тим, що даний автомобіль належить потерпілим, є суттєво пошкодженим та потребує ремонту.
Прокурор у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив справу слухати у його відсутність, заперечував щодо знаття арешту з автомобіля у зв'язку з тим, що наразі проводиться автотехнічна експертиза, об'єктом якої являється вказаний автомобіль, який експертом не оглянутий, крім того кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийнято, арештований автомобіль є речовим доказом. Не виключається необхідність в призначенні додаткових експертиз та повторний огляд автомобіля, тому його подальша експлуатація може знищити, пошкодити, змінити сліди кримінального правопорушення, що суперечить завданням кримінального провадження.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2024 року, за матеріалами кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження майна на автомобіль «BMW 530D», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що автомобіль «BMW 530D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, було накладено арешт на майно, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.
На підставі ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 4 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, представник заявника жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено безпідставно, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.
Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора, викладеною у його заяві, про те, що на даний момент триває досудове розслідування та необхідність проведення експертиз, збереження речового доказу по кримінальному провадженню.
Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтверджені викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що представник заявника фактично не довів, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, тому клопотання про скасування арешту майна не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1