Справа № 496/4890/24
Провадження № 1-кс/496/23/25
08 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка матеріали клопотання представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
06 січня 2025 року до суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна, відповідно до якого просить скасувати арешт на транспортного засіб марки «BMW» р.н. НОМЕР_1 в рамках кримінального проваджені № 12024162250000501 від 20 липня 2024 року. Клопотання обґрунтовує тим, що експертизи, де автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_1 був об'єктом експертного дослідження, було проведено. Таким чином, органі досудового слідства виконали всі необхідні слідчі та розшукові дії під час досудового розслідування, тому з даного транспортного засобу може бути знято арешт. У зв'язку з чим звернувся до суду з клопотанням.
До судового засідання представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не з'явився, проте направив до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, разом з тим за технічних обставин відеозв'язок не відбувся.
В судове засідання слідчий не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, направив на адресу суду постанову про закриття кримінального провадження.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно постанови старшого слідчого відділу РЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 30.12.2024 року, кримінальне провадження № 12024162250000501 від 20 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку з встановленням відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається з висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 від 15 квітня 2024 року, то ч. 3 та ч. 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою у КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК.
З огляду на викладене, враховуючи, що постановою старшого слідчого відділу РЗуСТ СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 30.12.2024 року кримінальне провадження № 12024162250000501 від 20 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з встановленням відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто досудове розслідування у такому випадку закінчене, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1