про накладення арешту на майно
09 січня 2025 рокуСправа № 495/126/25
Номер провадження 1-кс/495/49/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого- ОСОБА_3
розглянувши клопотання т.в.о. начальника відділення СВ № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №12025162240000024 від 07.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про накладення арешту на майно,
встановив:
09.01.2025 до суду надійшло вказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що 07.01.2025 приблизно о 18:30 годині біля будівлі другого відділу Білгород-Дністровського РТЦКтаСП розташованого за адресою: м. Татарбунари, вул. Армійська, 5, Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було затримано в порядку ст. 261 КУпАП умисно наніс удар головою в область правого ока старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який виконував свої функціональні обов'язки та перебував на чергуванні.
За даним фактом 07.01.2025 року внесені відомості до ЄРДР за №12025162240000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
07.01.2025 року у період з 23:30-23:40 години у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відібрано зразки крові, які поміщено до пластикової колби та упакованого до сейф-пакету ICR 0235878
08.01.2025 року в період часу з 10:10 по 10:50 год. у начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , було тимчасово вилучено відеозаписи з персональних нагрудних відеореєстраторів (боді камер), якими під час несення служби в добовому чергуванні в період з 07.01.2025 по 08.01.2025 користувались старший інспектор СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , та поліцейський СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший інспектор ОСОБА_9 , на яких наявна інформація за фактом умисного спричинення легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, а саме старшому інспектору СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 , вказані відеозаписи було записано на 2 (два) DVD-R диск, які поміщено до паперового конверту з маркування «Пакет №1»
08.01.2025 року слідчим ОСОБА_3 виявлені та вилучені в ході огляду місця події майно та об'єкти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки мають доказове значення у даному кримінальному провадженні та необхідні для подальшого проведення відповідних судових експертиз.
Вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у п.3. ч.2 ст.167 КПК України, а саме, є предметом кримінального правопорушення.
У зв'язку зі викладеним, з метою збереження речових доказів та забезпечення проведення відповідних судових експертиз, а також з метою додержання розумних строків досудового розслідування та досягнення дієвості цього провадження, виникла необхідність у застосуванні передбачених законом заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання.
Фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статей 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч. 2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Згідно з матеріалами провадження вилучені під час огляду місця події речі є майном, що відповідає критеріям речового доказу. Збереження речового доказу у незмінному стані є необхідним до встановлення обставин, які підлягають доказуванню у даній категорії справ.
Метою накладення арешту на вилучене майно є збереження речових доказів (позбавлення права власника можливості розпоряджання та користування даним майном), та проведення подальшої судової експертизи.
Наведені слідчим мотиви арешту є виправданим втручанням у право власності особи з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно:
- зразки крові, які відібрано до пластикової колби у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поміщено до сейф-пакету ICR 0235878;
- 2 (два) DVD-R диски, які поміщено до паперового конверту з маркування «Пакет №1», з вмістом відеозаписів з персональних нагрудних відеореєстраторів (боді камер), якими під час несення служби в добовому чергуванні в період з 07.01.2025 по 08.01.2025 користувались старший інспектор СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , та поліцейський СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший інспектор ОСОБА_9 , на яких наявна інформація за фактом умисного спричинення легких тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, а саме старшому інспектору СРПП відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1