вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" січня 2025 р. Справа №925/636/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024
у справі №925/636/24 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 666 869 379,25 грн
Короткий зміст первісного та зустрічного позовів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (далі - АТ "ОГС "Черкасигаз") заборгованості у розмірі 666 869 379,25 грн, з яких: 437 429 170,00 грн - основний борг; 80 143 692,12 грн - пеня; 25 886 533,19 грн - три проценти річних; 123 409 983,94 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501, не оплатив повну вартість поставленого ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та спожитого АТ "ОГС "Черкасигаз" природного газу в січні-лютому 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 відкрито провадження у справі №925/636/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
28.11.2024, через систему "Електронний суд", АТ "ОГС "Черкасигаз" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило суд визнати неукладеним типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" у січні-лютому 2022 року.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не повідомляло АТ "ОГС "Черкасигаз" про початок постачання природного газу, як постачальником "останньої надії" і, станом на 01.01.2022, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" обліковувало прострочену заборгованість, в силу приписів абзацу 3 частини статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", якою встановлена заборона укладення договору між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у нього простроченої заборгованості, типовий договір постачання природного газу постачальним "останньої надії" є неукладеним, з якого не випливають права та обов'язки сторін спору.
Крім того, в прохальній частині зустрічної позовної заяви міститься клопотання про поновлення АТ "ОГС "Черкасигаз" строку для подання зустрічного позову в даній справі.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024 у справі №925/636/24 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову та повернуто АТ "ОГС "Черкасигаз" зустрічну позовну заяву.
Постановляючи вищенаведену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що зустрічний позов подано з пропуском встановленого на його подання строку. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведення відповідачем поважності причин пропуску звернення з зустрічним позовом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "ОГС "Черкасигаз" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024, а справу №925/636/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви та об'єднання її в одне провадження з первісним позовом.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною, постановленою судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, чим фактично обмежено доступ відповідача до правосуддя, який останній мав намір реалізувати у спосіб, передбачений законом, шляхом розгляду зустрічного позову спільно з первісним позовом в межах цієї справи, а не в порядку окремого позовного провадження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 апеляційну скаргу АТ "ОГС "Черкасигаз" у справі №925/636/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ОГС "Черкасигаз" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024у справі №925/636/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/636/24.
12.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/636/24.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом частини 2 статті 46 та частини 1 статті 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
У травні 2024 року позивач подав до Господарського суду Черкаської області позов про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 666 869 379,25 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 відкрито провадження у справі №925/636/24 за вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
04.06.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на позовну заяву.
28.11.2024, через систему "Електронний суд", АТ "ОГС "Черкасигаз" подало зустрічну позовну заяву про визнання неукладеним типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у січні-лютому 2022 року.
Відповідно до частин 1-6 статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 4 цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред'явлений окремо від первинного позову. Таким чином, він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - це один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.
При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2987/18.
Так, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 про відкриття провадження у справі №925/636/24 відповідачу, зокрема, визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Вищенаведену ухвалу відповідачем отримано 21.05.2024 о 17:50, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету АТ "ОГС "Черкасигаз".
Згідно з абзацом 2 пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, копія ухвали про відкриття провадження у даній справі вважається врученою відповідачу 22.05.2024.
Таким чином, останній день строку для подання відзиву на позов (пред'явлення зустрічного позову) - 06.06.2024.
У той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач у строк встановлений судом - 04.06.2024, через систему "Електронний суд", подав відзив на позовну заяву. При цьому, не скористався своїм правом на подання зустрічного позову у встановлений на його подання строк.
Крім того, місцевим господарським судом враховано, що відповідно до ухвали суду від 04.10.2024, постановлено про повернення до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження. Водночас, з урахуванням подання сторонами заяв по суті, зокрема відповідачем - відзиву на позов, новий строк для подання заяв по суті, зокрема, відзиву на позов, суд не встановлював.
Разом із тим, зустрічна позовна заява сформована в системі "Електронний суд" 28.11.2024, тобто після спливу більше п'яти місяців з дня закінчення строку для подання такої заяви (строк до 06.06.2024).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що відповідач пропустив строк для подання зустрічного позову, чим порушив вимоги частини 1 статті 180 ГПК України.
Як зазначалось вище, в прохальній частині зустрічної позовної заяви АТ "ОГС "Черкасигаз" заявлено клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову в даній справі.
За приписами частин 1, 3, 4-6 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Досліджуючи норму частини 1 статті 119 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що умовою поновлення пропущеного процесуального строку є визнання поважними судом причин пропуску цього строку.
У той же час, АТ "ОГС "Черкасигаз" у клопотанні про поновлення строку, що міститься у зустрічній позовній заяві не наводить поважних причин пропуску строку для подання зустрічного позову.
З огляду на наведене, судова колегія вважає вірними висновки місцевого господарського суду про недоведення відповідачем поважності причин пропуску звернення із зустрічним позовом.
Також, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано наголосив на тому, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Так, у разі поновлення строку на подання зустрічного позову і прийняття його господарським судом виникає необхідність надання відповідачу (за зустрічним позовом) можливості подання відзиву на зустрічний позов (строк на подання якого не менше 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття зустрічного позову), позивачу (за зустрічним позовом) - відповіді на відзив (у розумний строк, визначений судом), відповідачу (за зустрічним позовом) - заперечення на відповідь на відзив (у розумний строк, визначений судом). А такі дії необхідно здійснювати у підготовчому провадженні, строк якого повторно спливає (оскільки суд повернувся зі стадії розгляду по суті до стадії підготовчого провадження) - 02.12.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, як і суд першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання АТ "ОГС "Черкасигаз" про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову.
Крім того, колегія суддів враховує, що повернення оскаржуваною ухвалою суду зустрічного позову не позбавляє права пред'являти позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу АТ "ОГС "Черкасигаз" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024 у справі №925/636/24 - без змін.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на АТ "ОГС "Черкасигаз".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024 у справі №925/636/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.11.2024 у справі №925/636/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/636/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран