вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" січня 2025 р. Справа № 910/9260/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Укркомунобслуговування»
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024
у справі №910/9260/24 (суддя - Пукас А.Ю.)
за позовом Державного підприємства «Укркомунобслуговування»
до Адвокатського об'єднання «ЛМК»
про стягнення заборгованості.
У липні 2024 року Державне підприємство «Укркомунобслуговування» звернулося з позовом до Адвокатського об'єднання «ЛМК» про стягнення заборгованості у розмірі 15847,32 грн за послуги з утримання (експлуатації) будівлі, яка перебувала у користуванні відповідача на підставі укладеного договору №2021/44 оренди нежитлових приміщень від 21.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку, передбаченого п. 4.6 договору оренди, щодо здійснення оплати відшкодування понесених позивачем послуг з утримання будівлі (експлуатаційних послуг).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 відкрито провадження у справі №910/9260/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9260/24 у задоволенні позову Державного підприємства «Укркомунобслуговування» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Укркомунобслуговування» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону.
У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на те, що орендар зобов'язаний був оплатити рахунки протягом 5 банківських днів з дня їх отримання. Рахунки на оплату експлуатаційних послуг 30.10.2023 направлялися на адресу відповідача у спосіб, передбачений договором. Відповідач отримав ці рахунки, проте не оплатив їх без зазначення причин незгоди з сумою рахунків.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2024 апеляційну скаргу у справі №910/9260/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9260/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
08.11.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Адвокатське об'єднання «ЛМК» просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що 21.07.2021 між Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (орендодавець) та Адвокатським об'єднанням «ЛМК» (орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень №2021/44, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення), далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.
Об'єктом оренди відповідно до договору є нежитлове приміщення, а саме - кімната №646-647 загальною площею 73,3 кв. м та частина коридору загальною площею 7,33 кв. м, що розташовані на 6-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер №571) орендодавця за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору загальна площа об'єкта оренди складає 80,63 кв. м.
Згідно з п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.04.2022 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 квадратний метр загальної площі об'єкта оренди - 116,67 грн, крім того ПДВ 20% складає 23,33 грн, а всього - 140,00 грн з ПДВ.
Пунктом 4.6 договору узгоджено, що не входять до складу орендної плати та відшкодовуються орендарем наступні витрати:
- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);
- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж/ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;
- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.
Вказані витрати щомісячно відшкодовуються орендарем виходячи з фактичних витрат, відповідно орендованої площі (згідно п. 2, підп. 2.2) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця.
Пунктами 6.3 та 6.4 договору визначено, що при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, з дати складання якого об'єкт вважається переданим.
Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акта приймання-передачі (п. 7.9 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту №1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2021 об'єкт оренди прийнято відповідачем у користування.
В подальшому у зв'язку зі зміною балансоутримувача орендованих приміщень на підставі наказу Мінрегіону №141 від 04.08.2022 «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна з балансу публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на баланс державного підприємства «Укркомунобслуговування»» сторонами внесено зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди №2 від 30.09.2022.
Згідно вказаної додаткової угоди преамбула та розділ 17 договору викладено в новій редакції, а саме зазначено нового орендодавця - Державне підприємство «Укркомунобслуговування» та його реквізити.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, від 14.03.2023 об'єкт оренди повернуто відповідачем позивачу з оренди у задовільному стані.
Крім того в акті зазначено, що у орендаря наявна заборгованість у розмірі 45332,22 грн.
Даний акт підписаний сторонами, однак відповідачем зазначено, що він не погоджується із сумою заборгованості.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано розрахунок відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі по бул. Лесі України, 26 на суму 5859,38 грн за місяць.
В подальшому, у зв'язку із висловленими відповідачем зауваженнями до розрахунку позивачем здійснено перерахунок розміру відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі по бул. Лесі України, 26 на суму 3668,48 грн за місяць, з якого Державним підприємством «Укркомунобслуговування» виключено витрати за амортизацію та прибуток у розмірі 15%.
Вказані розрахунки містять лише підпис провідного бухгалтера позивача та фактично не погоджувалися з боку орендаря.
Також позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки, з яких вбачається, що відповідачем на користь позивача здійснено три платежі 22.11.2022 на суми 5859,38 грн, 2398,90 грн та 11288,20 грн. У призначенні вказаних платежів не міститься посилання на договір оренди, а зазначені рахунки в матеріалах справи відсутні.
Крім того, з наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості вбачається, що вказані платежі (оплати) відсутні, тобто не зараховані.
У тексті позовної заяви позивачем не зазначено період, за який стягується заборгованість, однак з наданого розрахунку вбачається, що така заборгованість утворилася за період з листопада 2022 року по березень 2023 року.
Також позивачем на підтвердження заявлених вимог надано:
- рахунок на оплату №1330 від 14.11.2022 за листопад 2022 року на суму 5859,38 грн (експлуатаційні витрати);
- акт надання послуг №2046 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 5859,38 грн (експлуатаційні витрати);
- рахунок на оплату №1529 від 01.12.2022 за грудень 2022 року на суму 5859,39 грн (експлуатаційні витрати);
- акт надання послуг №2272 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 5859,39 грн (експлуатаційні витрати);
- рахунок на оплату №2421 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 5515,12 грн (відшкодування за вивіз побутового сміття, водовідведення та водопостачання, електроенергію, реактивну електроенергію);
- акт надання послуг №3211 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 5515,12 грн (відшкодування за вивіз побутового сміття, водовідведення та водопостачання, електроенергію, реактивну електроенергію);
- рахунок на оплату №133 від 10.01.2023 за січень 2023 року на суму 3668,48 грн (експлуатаційні витрати);
- акт надання послуг №129 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 3668,48 грн (експлуатаційні витрати);
- рахунок на оплату №363 від 03.02.2023 за лютий 2023 року на суму 3668,48 грн (експлуатаційні витрати);
- акт надання послуг №349 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 3668,48 грн (експлуатаційні витрати);
- рахунок на оплату №662 від 01.03.2023 за березень 2023 року на суму 1183,38 грн (експлуатаційні витрати);
- акт надання послуг №644 від 10.03.2023 за березень 2023 року на суму 1183,38 грн (експлуатаційні витрати).
Зазначені вище акти не підписані з боку відповідача та направлені останньому разом з рахунками лише 30.10.2023.
Враховуючи те, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого п. 4.6 договору оренди, щодо здійснення оплати відшкодування понесених позивачем послуг з утримання будівлі (експлуатаційних послуг), Державне підприємство «Укркомунобслуговування» звернулося до суду з даним позовом.
Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач зазначив, що здійснені позивачем нарахування є безпідставними та не підтверджені належними доказами, а заявлені до відшкодування витрати не є фактично понесеними, оскільки відповідні докази відсутні в матеріалах справи. Також відповідач стверджує, що не є зрозумілим, які саме витрати входять до експлуатаційних витрат, а при поверненні майна орендарю Адвокатським об'єднанням «ЛМК» було відшкодовано вартість всіх спожитих комунальних послуг.
У відповідь на відзив відповідача позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання-передачі наданих послуг та робіт, підписані Державним підприємством «Укркомунобслуговування» з його контрагентами, на підтвердження обставин фактичного понесення позивачем експлуатаційних витрат.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, встановив, що позивач не є ані управителем, ані виконавцем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що свідчить про необхідність укладення ним додаткових договорів безпосередньо з постачальниками (виконавцями) таких послуг, оскільки позивачем комунальні послуги не можуть бути надані в силу закону та обраних ним видів господарської діяльності. Відповідні договори в матеріалах справи відсутні, що свідчить про обґрунтованість заперечень відповідача в частині відсутності доказів реального та фактичного понесення позивачем витрат, відшкодування яких заявляється до стягнення. З наданих позивачем актів, підписаних його контрагентами, не вбачається факту оплати робіт і послуг та зв'язок деяких послуг (технічне обслуговування пожежної автоматики, спостереження за засобам сигналізації, послуги охорони) з об'єктом оренди, оскільки договором оренди не було визначено літери «А» чи «Б» будівлі по бул. Лесі Українки, 26 у місті Києві.
З наведеними висновками Господарського суду міста Києва у їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З розділу 4 договору вбачається, що ним передбачено наступні платежі для орендаря:
- орендна плата;
- оплата комунальних послуг (витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію, опалення, водопостачання та водовідведення);
- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж/ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;
- компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.
З наданого позивачем розрахунку вартості експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі вбачається, що до останніх включено такі послуги: обслуговування внутрішньобудинкової системи водопостачання, теплопостачання та водовідведення; обслуговування внутрішньобудинкової системи електроживлення; дезінсекція та дератизація; утримання прибудинкової території; технічне обслуговування ліфтів; утримання охоронної служби; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено перелік житлово-комунальних послуг, згідно якого до житлово-комунальних послуг належать:
- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія за даними Державного земельного кадастру знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Враховуючи характер об'єкту оренди - нежитлове приміщення, суд дійшов висновку, що експлуатаційні послуги фактично є комунальними послугами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
1) споживачі (індивідуальні та колективні);
2) управитель;
3) виконавці комунальних послуг.
Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Виконавцем комунальних послуг є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, перелік яких закріплено в ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний); 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Таким чином, позивач не є ані управителем, ані виконавцем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що свідчить про необхідність укладення ним додаткових договорів безпосередньо з постачальниками (виконавцями) таких послуг, оскільки позивачем комунальні послуги не можуть бути надані в силу закону та обраних ним видів господарської діяльності.
Однак, відповідні договори в матеріалах справи відсутні, що свідчить про обґрунтованість заперечень відповідача в частині відсутності доказів реального та фактичного понесення позивачем витрат, відшкодування яких заявлено до стягнення.
До того ж, із наданих позивачем актів надання послуг (виконання робіт), підписаних з його контрагентами (які не є первинними бухгалтерськими документами), не вбачається за можливе встановити їх фактичну оплату та зв'язок деяких послуг (технічне обслуговування пожежної автоматики, спостереження за засобам сигналізації, послуги охорони) з об'єктом оренди, оскільки договором оренди не визначено літери «А» чи «Б» будівлі по бул. Лесі Українки, 26 у місті Києві.
Також необґрунтованим є включення позивачем до складу експлуатаційних витрат загальновиробничих витрат та адміністративних витрат, які не є деталізованими, а враховуючи заперечення відповідача в цілому такі витрати є такими, що не погоджувалися сторонами при укладанні договору, а фактично були пред'явлені відповідачу до відшкодування вже після припинення договірних зобов'язань та повернення об'єкту оренди орендодавцю.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, існування у відповідача заборгованості в силу користування орендованим приміщенням не виключається, однак заявлені до стягнення витрати не підтверджені належними доказами та не є такими, що фактично понесені стороною. Наведене в силу п. 4.6 договору оренди виключає можливість покладення таких витрат на орендаря.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичного понесення ним заявлених до відшкодування витрат.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову.
Доводи апеляційної скарги позивача, фактично, спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9260/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Укркомунобслуговування» не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Укркомунобслуговування» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9260/24 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Укркомунобслуговування».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов