Справа № 577/6355/24
Провадження № 2/577/1723/24
24 грудня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Буток Т.А.
при секретарі Кузнєцовій О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання - 30.06.2028 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі. Шлюб між ними розірвано рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2010 року. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . На даний час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися в Українському державному університеті ім. Михайла Драгоманова на 1 курсі денної форми навчання, факультету іноземної філології. Чоловік військовослужбовець, одержує заробітну плату, у зв'язку з чим має змогу утримувати їх спільну дитину. Донька потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 33).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог заперечує, при ухваленні рішення просить врахувати відзив на позовну заяву (а.с. 25 - 29) та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 34).
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Ч. 1 ст. 199 СК України визначено якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Рішенням Конотопськго міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.11.2006 року відділом РАЦС по м. Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції Сумської області, актовий запис № 202, розірвано. Залишено на виховання ОСОБА_1 неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2).
Згідно копії довідки, виданої Українським державним університетом ім. Михайла Драгоманова № 213/24 від 22.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу, денної форми навчання, факультету іноземної філології, завершує здобуття освіти 30.06.2024 року (а.с. 4).
З копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 виданого 23.12.2021 року органом 5917 вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Конотоп Сумської області (а.с. 5).
Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи № 20061202-08542 від 04.04.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Саме такий правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року справа № 346/103/17-ц.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 Сімейного кодексу України).
Вирішуючи даний спір, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, та враховує наступні обставини, що ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання, не працює, відповідно до вимог сімейного законодавства повнолітня дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку батьків.
Відповідач з 04.05.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України по захисту Батьківщини. Внаслідок бойових дій 28.05.2024 року отримав бойове поранення, що призвело до погіршення стану здоров'я. Також відновилося загострення хронічної виразкової хвороби шлунку. Крім того, в внаслідок контузії має часткову втрату слуху, зору та ряд інших пошкоджень зі здоров'ям, що призвело до обмеження працездатності. Вказані обставини підтверджуютьсяо заключенням МСЕК (Довідка Серія 12ААА № 109230). Щодо наявності інших істотних обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов'язків щодо його повнолітньої дитини не встановлено.
Відповідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Також, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вказане, вбачається, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, передбачене зокрема за наявності у батьків можливості надавати таку допомогу.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 не досяг 23 років, продовжує навчання, не працює. Навчається на денній формі на бюджетній основі, стипендії не отримує.
Сам по собі факт навчання дитини в навчальному закладі не може бути підставою для призначення аліментів у заявленому позивачем розмірі, а має бути визначена потреба у них повнолітньої дитини, що слід довести відповідним чином.
В свою чергу, позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами здатність відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, чим не виконано вимоги ч.3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З'ясовуючи наявність вищезазначених обставин для визначення розміру аліментів, судом встановлено, що на даний час повнолітній донька ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі навчання, та потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям.
Також, суд вважає, що витрати доньки на продукти харчування та інші додаткові витрати для життя дитини є беззаперечними, оскільки для власного існування та навчання, будь-яка людина повинна повноцінно харчуватися, купувати одяг та взуття, засоби гігієни та миючі засоби, а це потребує певних коштів. Під час навчання на денній формі навчання ОСОБА_3 позбавлена можливості працювати, будь-якого іншого самостійного доходу не має.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця.
Розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Таким є припис ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище сторін, наявність у відповідача ступеня обмеження працездатності, тому згідно наданих доказів по справі та з урахуванням норм чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, справедливим буде стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня повноліття дитини на період навчання, але не більше як до досягнення доньки двадцяти трьох років.
Разом з тим, ч.1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат по справі, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на період навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 02 грудня 2024 року, до закінчення навчання - 30 червня 2028 року.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Буток Т. А.