ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 жовтня 2009 року 18:05 № 2а-9911/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і КО»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування рішення.
У своєму позові позивач просить визнати таким, що протирічить чинному законодавству і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і КО»№ 0006422304 від 27.08.2008 року за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 5440грн.00 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що Закритим акціонерним товариством «Пост-Київ і КО»повністю дотримано вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме розрахунки із споживачами послуг здійснювались через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Крім того, представник позивача зазначив, що гральні автомати, які використовуються позивачем, не є автоматами з продажу товарів (послуг) вищезазначеного Закону України, оскільки не забезпечують надання послуги у автоматичному режимі (без участі касира).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив у позові відмовити, мотивуючи свою позицію тим, що під час перевірки у позивача були виявлені порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006422304 від 27.08.2008 року на суму 5 440 грн. 00 коп.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
В червні 2008 року уповноваженою особою Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області було проведено планову перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3 та належить Миколаївській філії Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і КО».
В результаті перевірки Вознесенською об'єднаною державної податковою інспекцією Миколаївської області було виявлено порушення п.п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»та складено Акт № №1406026/23-200 від 03.06.2008 року.
Відповідно до матеріалів справи, на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходився реєстратор розрахункових операцій «Марія 701»та шістнадцять гральних автоматів, які були в робочому стані та підключені до електромережі, але не переведені в фіскальний режим, не опломбовані та не зареєстровані в органах Державної податкової служби.
На підставі Акта № №1406026/23-200 від 03.06.2008 року, складеного Вознесенською об'єднаною державної податковою інспекцією Миколаївської області, відповідачем було прийняте рішення № 0006422304 від 27.08.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 440 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»та у зв'язку з виявленими перевіркою порушеннями п. 1, п. 2 ст. 3 цього Закону.
Враховуючи обставини справи та доводи сторін, суд вважає оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006422304 від 27.08.2008 року на суму 5 440 грн. 00 коп. неправомірним, виходячи з наступного.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР передбачено, що Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Встановлення норм щодо застосування або не застосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
В силу п.2 ст. 17 даного Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298, розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Даний Порядок не поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 2.1. Порядку встановлено, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Відповідно до Положення про державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Рішення про включення моделей до Державного реєстру приймає Державна податкова адміністрація за наявності позитивного висновку технічної комісії. Копія рішення надсилається уповноваженій організації.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України №265/95-ВР встановлено, що реєстратор розрахункових операцій (далі -РРО) -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про можливість застосування грального автомату як реєстратора розрахункових операції лише за умови, якщо він здійснює фіскальні функції та призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів.
При цьому статтею 12 даного Закону чітко встановлено, що на території України у сферах, визначеним цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
За результатами розгляду справи, судом встановлено, що актом перевірки не встановлено та не з'ясовано наявність відповідного грального автомату у державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій. Представником відповідача не спростовано факту відсутності даного грального автомату у відповідному Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.
Суд звертає увагу на те, що статтею 17 відповідного Закону встановлено, що обов'язковою умовою відповідальності суб'єкта господарювання є наявність РРО, який внесений до відповідного реєстру. При цьому відповідальність настає при встановленні факту здійснення операцій з використанням РРО внесеного до Державного реєстру РРО, який, при цьому, не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований або не пломбований. Тож відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції на підставі вказаної норми, оскільки апарат або пристрій не внесені до Державного реєстру РРО, який не відповідає фіскальним та іншим вимогам РРО, встановленим законодавством України, не можна вважати РРО в розумінні Закону про РРО.
Крім того, з огляду на статтю 12 та абзац 2 статті 2 податковою службою не встановлено під час перевірки та не відображено належним чином у акті перевірки, що гральні автомати згідно свого технічного паспорту призначені для реєстрації розрахункових операцій, та мають ознаки РРО, так як відсутнє фіскальне забезпечення у вигляді пристрою або програмно-технічного комплексу.
Аналізуючи викладені обставини та норми законодавчих актів, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідальність застосовано за фактами і обставинами, які не визначено законодавством - за відсутності відповідного РРО. Адже гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій у розумінні відповідного Закону. Оскільки реєстраторами розрахункових операцій є ті, що включені до Державного реєстр реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку і застосування. При цьому, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій підлягають внесенню саме визначені Положенням та, виключно, реєстратори розрахункових операцій, встановлених моделей. Разом з цим, гральні автомати не внесено до Реєстру.
При цьому суд зазначає, що автомат може бути внесено до реєстру, у раз наявності у нього фіскальної пам'яті, яка зможе виконувати фіскальну функцію відповідності до норм Закону.
Крім того, звертається увага на те, що до позивача застосовано санкції, визначені нормою, яка передбачає застосування санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Враховуючи те, що гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій, з огляду на те, що його не внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням критеріїв, визначених статтею 2 КАС України.
Суд не приймає посилання відповідача на постанову КМ України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»№ 121 від 07.02.2001, у відповідності до якої установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідна постанова КМ України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»не містить конкретних зобов'язань до суб'єктів господарювання вчинити конкретну дію у встановлений строк - обладнати автомат фіскальним пристроєм. Як зазначена постанова КМ України, так і Закон про РРО не встановлюють відповідальність за невстановлення фіскальної пам'яті у кожному ігровому автоматі. Поряд з цим, як зазначає позивач з покликанням на матеріали справи, операції здійснювалися з усіх ігрових автоматів через один зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО. А таке закон не визначає як порушення.
При цьому листом Вищого адміністративного суду України № 962/13\13-09 від 03.07.2009 року роз'яснені питання щодо правомірності застосування контролюючими органами штрафних санкцій за порушення суб'єктами господарювання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (Далі -РРО) у сфері грального бізнесу.
З огляду на цей лист Вищого адміністративного суду України судом враховується наступне.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
За таких обставин наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.
Разом із тим, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.
Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Водночас судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп'ютерно-касової системи "Фіскал" із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою "Фіскал" з технічних причин. При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Таким чином, судам під час розгляду справ необхідно досліджувати докази, що встановлюють технічну сумісність комп'ютерно-касової системи "Фіскал" із гральними автоматами, які були введені в експлуатацію суб'єктом господарювання до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Для цього, у разі необхідності, може бути призначено судово-технічну експертизу. Водночас слід ураховувати те, що незабезпечення комп'ютерно-касовою системою "Фіскал" окремих функцій РРО (зокрема, відсутність власних фіскальних номерів, механізму друкування звітів тощо) не може бути підставою для висновків про наявність порушення суб'єктом господарювання порядку використання РРО, оскільки суб'єкти господарювання не мають об'єктивної можливості впливати на функціонування цієї системи.
Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України, яким до Державного реєстру розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал".
В силу положень ст. 94 Конституції України, нормативно-правовий акт набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його опублікування.
Так, Наказ Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»був опублікований у офіційному виданні Державної податкової адміністрації України - Вісник податкової служби України 18 липня 2008 року.
Отже, наказ Державної податкової адміністрації України № 430 від 01.07.2008 року набрав чинності 28 липня 2008 року.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що дана перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності була проведена в червні 2008 року, тобто до набрання чинності наказу «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»№ 430 від 01.07.2008 року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач у судовому засіданні довів правомірність своєї позиції.
Відповідач правомірності своєї позиції у судовому засіданні не довів.
З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку щодо неправомірності прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006422304 від 27.06.2008 року в сумі 5 544,00 грн. до позивача.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і КО»задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006422304 від 27.06.2008 року до Закритого акціонерного товариства «Пост-Київ і КО»в сумі 5 544,00 грн.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.І. Цвіркун.