Справа №635/88/25
Провадження №2-о/635/101/2025
09 січня 2025 року смт. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
ВСТАНОВИВ;
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу.
Зазначена заява була подана в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 106 та 107 ЦПК України передбачений порядок розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке не має дітей, яке здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану. У випадку якщо подружжя має дітей, шлюб розривається шляхом подання позовної заяви до суду одним з подружжя, або у порядку статті 109 Сімейного кодексу України за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.
При цьому, суд зазначає, що така заява повинна бути спільною, підписаною і чоловіком і дружиною, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду таку заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Приписами ч. 3 ст. 293 ЦПК України визначено що у порядку окремого провадження розглядаються, в тому числі, справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Вказана норма закону чітко передбачає випадки, в яких суд може розглядати справи про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2ст. 109 Сімейного кодексу України).
Згідно ч. 3ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 4ст. 157 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що спільна заява про розірвання шлюбу має бути підписана й подана до суду як чоловіком, так і дружиною, щоб суд міг переконатися, що така заява відповідає їх дійсній волі, при цьому така заява про розірвання шлюбу подається разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. При цьому договір між подружжям про розмір аліментів на дитину та щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, підлягає нотаріальному посвідченню.
Всупереч вказаним вимогам чинного законодавства заява про розірвання шлюбу підписана лише ОСОБА_1 , зміст заяви зводиться до викладення волі виключно заявника, заявник просить розірвати шлюб, заява не містить будь-яких вказівок щодо наявності спільної волі подружжя на розірвання шлюбу, другий із подружжя не зазначений заявником.
До заяви не доданий нотаріально посвідчений договір між подружжям (в порядку ч. 1ст. 109 Сімейного кодексу України), отже, заявником не дотримано умов, встановлених чинним законодавством, за яких можливий розгляд заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Крім того, заявнику необхідно обґрунтувати підсудність заяви Харківському районному суду Харківської області, оскільки як вбачається із Відповіді № 1020931 від 09.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстроване місце проживаннязаявника АДРЕСА_1 , отже знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція Харківського районного суду Харківської області.
Також, заявнику необхідно зазначити в заяві щодо його дружини: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Враховуючи зазначене, заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя необхідно залишити без руху, та надати строк для приведення заяви про розірвання шлюбу за заявою подружжя до вимог чинного законодавства.
Тобто, подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та надання заявнику строку для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 185,293 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Назаренко