08.01.25
Справа № 635/12174/24
Провадження по справі № 2/635/2129/2025
08 січня 2025 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Даниленко Т.П.,
за участі секретаря Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
18.10.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернулася до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в подальшому уточнивши позовні вимоги, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18 жовтня 2024 року і до повноліття дитини.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сторони уклали шлюб, який зареєстрований 19.06.2019 у Виконавчому комітеті Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 31. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11.09.2024 у справі №635/7905/24. Відповідач матеріальної допомоги не надає, однак має таку можливість.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2024 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі про стягненя аліментів у розмірі 1/4 частини, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений шлюб зареєстрований 19.06.2019 у Виконавчому комітеті Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, актовий запис № 31.
Сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області 02.10.2019.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від. 11.09.2024 у справі №635/7905/24 шлюб між сторонами розірвано.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 17.10.2024.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
З аналізу змісту вказаних правових норм вбачається, що будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відтак, спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
У постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 523/2927/18 (провадження № 61-13820св19), від 03.11.2021 у справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21) зазначено, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Як вбачається із позовної заяви, позивач з якою проживає неповнолітня дитина, визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частині від доходу.
За ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як встановлено судом під час судового розгляду, неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Зазначені обставини жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду.
Оскільки, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, суд вважає необхідним покладення на відповідача аліментного зобов'язання.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на його утриманні є інші неповнолітні діти та непрацездатні члени сім'ї. Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину в матеріалах справи також відсутні.
Відповідач є особою працездатного віку, що здатна забезпечувати належний рівень утримання неповнолітньої дитини, доказів матеріального становища відповідача, які б свідчили про те, що останній не має можливості сплачувати аліменти в матеріалах справи відсутні.
Відтак, враховуючи всі вищевикладені обставини, рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, з метою дотримання вимог закону проте, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає можливим задовольнити позовну заяву повністю, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18 жовтня 2024 року і до повноліття дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1211,20 гривень (станом на день подання позову 18 жовтня 2024 року).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18 жовтня 2024 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , Місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.П.Даниленко