Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/9694/24
Провадження № 2/644/123/25
09.01.2025
ЗАОЧНЕ Рішення
Іменем України
09 січня 2025 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лєпілової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ;
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання їх спільного повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн., щомісячно, до 30.06.2008, на час навчання сина.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала у шлюбі з відповідачем, 13.02.2008 шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що сторони проживають окремо. На теперішній час син мешкає разом з позивачкою та продовжує здобувати освіту на денній формі навчання. Відповідач працездатний, але матеріальної допомоги на утримання сина не надає у достатньому розмірі, просить стягнути аліменти.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд було призначено на 03.12.2024.
У судове засідання 03.12.2024 сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв'язку із чим судове засідання було відкладено на 09.01.2025.
03.12.2024 від позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено про те, що позивачка просить розглянути справу без її участі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, також просить долучити до справи копію договору про надання платної освітньої послуги.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 13.02.2008 року було розірвано шлюб.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2 , народився син - ОСОБА_3 . У позові позивачка зазначила, що проживає разом із сином та опікується ним, що не спростовано відповідачем., також на підтвердження спільного проживання позивачки та її сина надана довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та копія паспорта позивачки, в якій зазначена їх спільна адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 .
Син позивачки та відповідача є повнолітнім, однак продовжує навчання в Харківському національному університеті ім.В.Н.Каразіна на денній формі навчання, що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Також, доведеними є доводи позивачки про те, що її син навчається на оплатній основі, оплату за навчання вносить позивачка.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями частини третьої статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Також суд роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідач не надав заперечень щодо заявленого розміру аліментів, однак суд при визначенні їх розміру суд також враховує, що на даний час ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням на денній формі позбавлений можливості працювати та заробляти кошти на навчання, інших джерел доходу не має, тому потребує матеріальної допомоги батьків у зв'язку з навчанням.
На підставі викладеного та враховуючи, що батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які навчаються, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу, а повнолітня дитина потребує допомоги у зв'язку із навчанням, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітнього сина на час його навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень. Саме такий розмір аліментів, на думку суду, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання повнолітньої дитини, загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності та моральності, буде відповідати інтересам дитини, та є спроможним для відповідача і не ставитиме його у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача покладаються судові витрати, які стягуються на користь держави відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір". Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України; ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3000,00 гривень щомісячно, починаючи з 06.11.2024 і до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення підлягає до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Повне рішення складене 09.01.2025.
Суддя Марина МАРКОСЯН