Справа № 210/7266/24
Провадження № 1-в/210/33/25
іменем України
09 січня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
В провадженні суду перебуває заява засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник адміністрації ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 13, 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року затверджено укладену 16.06.2023 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості. ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 16.06.2023 року, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 2ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року, затверджено укладену 23.05.2024 року угоду про визнання винуватості між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_8 .. Визнано ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 23.05.2024 року у виді двох років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року та призначено йому покарання за сукупністю вироків у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі. Строк покарання рахувати з 23.05.2024 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 30.07.2023 року по 23.05.2024 року.
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено йому наступні покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі; за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - по даній справі та за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі. У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк покарання, відбутий за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року.
Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
З вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинене діяння 12.06.2023 року, сума матеріального збитку складає 4089,00 гривень.
З вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 190 КК України за вчинене діяння 30.07.2023 року, сума матеріального збитку складає 5066,67 гривень.
З вироку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року встановлено, що ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України за діяння, вчинене 09.08.2022 року, сума матеріального збитку складає 1815,14 гривень; за ч. 4 ст. 185 КК України, за діяння, вчинене 09.01.2023 року, сума матеріального збитку складає 1824,67 гривень; за ч. 2 ст. 190 КК України, за діяння, вчинене 23.05.2022 року, сума матеріального збитку складає 4106,67 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2481,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2022 рік, становить 1135,00 грн (2481,00 грн *50% = 1240,50 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2023 на рівні 2684,00 гривні. Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2023 рік, становить 1342,00 грн (2684,00 грн *50% = 1342,00 грн.), а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2023 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2684,00 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24) вказала, що Закон №3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
За таких обставин, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Відтак, під час розгляду було встановлено, що за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 4089,00 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Крім того, за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 5066,67 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України спричинив матеріальну шкоду потерпілому в розмірі 4106,67 гривень, що перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння кримінального правопорушення, а відтак вчинене ним діяння є кримінально караним
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про приведення покарання у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» задовольнити.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 2ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року та призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі. Строк покарання рахувати з 23.05.2024 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 30.07.2023 року по 23.05.2024 року.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі частини 2 статті 74 КК України у зв'язку із усуненням караності вчиненого діяння.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2024 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - по даній справі та за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі. У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати строк покарання, відбутий за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1