Справа № 752/9179/24
Провадження №: 1-кп/752/1147/25
09.01.2025 рокум. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
провівши в приміщенні суду судовий розгляд кримінального провадження №12024100010000523 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк, Донецької області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
встановив:
ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.02.2024 року, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, розуміючи, що банківська картка є офіційним документом, викрав банківську картку «UKRSIBBANK» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, маючи реальну можливість розпоряджатись вищевказаною банківською карткою на власний розсуд, направився у невідомому напрямку.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 ІІІ від 05 квітня 2001 року, ч.4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 7 грудня 2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Платіжна картка є різновидом офіційних документів і відповідно предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав повністю та підтвердив, що дійсно взимку 2024 року побачив на дорозі банківську картку потерпілого ОСОБА_8 . Розумів, що банківська картка належить не йому та пішов розраховуватись нею в магазинах, оскільки під час розрахунку пін-код картки не запитувався. Щиро кається, просить суворо його не карати. Шкодує, що вчинив кримінальний проступок.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального проступку при обставинах, викладених у зміненому обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням та вироку суду, доведена повністю.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який належить до кримінальних проступків, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який молодого віку, раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, негативно та критично поставився до вчиненого кримінального проступку, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позицію потерпілого в судових дебатах, обставини, що пом'якшуєть покарання - щире каяття у вчиненому та активне сприяння в розкритті кримінального проступку, що проявилося у розкритті всіх обставин справи та сприянні швидкому розслідуванню провадження та розгляду його судом, та відсутність обставин, що обтяжує відповідальність. За таких обставин, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік, те, що він не одружений, має постійне місце проживання, має місце реєстрації, яке тимчасово окуповане країною-агресором, працює не офіційно, декілька обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України
На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових проступків і злочинів.
Враховуючи те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2024 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 було закрито в частині пред"явленого обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України у зв"язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась протиправність діяння, і на момент постановлення ухвали цивільний позов потерпілим ще поданий не був, оскільки потерпілий подав його лише 07.10.2024 року, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13147 грн. 64 коп. слід залишити без розгляду, оскільки факт завдання матеріальної шкоди потерпілому виходить за межі обвинувачення, пред"явленого ОСОБА_4 ч. 1 ст. 357 КК України, та стосується шкоди, завданої потерпілому внаслідок викрадення його майна, що відповідно до вимог чинного законодавства віднесено до дрібного викрадення чужого майна (ст. 51 КУпАП).
Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодувння матеріальної шкоди у розмірі 13147 грн. 64 коп. - залишити без рогляду.
Речові докази по кримінальному провадженню:
рюкзак чорного кольору марки "BОNA", штани спортивні, зеленого кольору, реглан синього кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція 009869) - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1