79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.08.07 Справа№ 5/117А
Господарський суд Львівської області у складі Судді Петрик І.Й. при секретарі Печеному С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська
залізниця", м. Львів
до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській
області, м. Ужгород
про визнання нечинним рішення №10 від 15.05.07р. про застосування
економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
За участю представників сторін:
від позивача: Турчин Н.І. юрисконсульт (довіреність №НЮ-1060 від 22.09.06)
від відповідача: Іванова М.М. заступник начальника Державної інспекції з
контролю за цінами в Закарпатській області (доручення від 27.07.07р. №03-05/538)
Суть спору: Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання", м. Ужгород заявлено позов до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області (надалі - Інспекція) про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №10 від 15.05.07р. (надалі - рішення) та вилучення в доход державного бюджету 76828,5 грн.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та вважає, що у відповідності до ч. З ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення" державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права , виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону.
У відповідності до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів. Згідно з ч.б ст. 11і Закону України «Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї обставини, передбаченої вказаною частиною. Оскільки інспекція проводила перевірку Відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання" згідно звернення Чопського транспортного прокурора до Закарпатського територіального відділення Антимонопольного комітету України, проведену перевірку потрібно вважати позаплановою виїзною перевіркою.
У відповідності до ст. 11і Закону України «Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду і термін тривалості її повинен не перевищувати 10 робочих днів. Продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки можливе лише на термін не більше як 5 робочих днів. Враховуючи вищезазначене відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання" не допустив до перевірки головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області Гниденко М.Й., про що було складено акт відмови від допуску до перевірки від 23.04.07 та повідомлено про це інспекцію листом № 460 від 23.04.07.
Позивач вважає, що в порушення ст. 19 Конституції України, ч.З ст. 13 та ст. 11, ст. 11і Закону України «Про державну податкову службу в Україні", інспекцією було перевищено свої повноваження у частині проведення перевірки, складання акту від 26.04.07, винесено спірне рішення №10 від 15.05.07, що є підставою для визнання останнього нечинним. Позивач заперечує висновок інспекції, що внаслідок застосування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які не були погоджені в установленому порядку органами місцевого самоврядування, допущено завищення плати за послуги споживачам м. Чоп та смт. Королево Закарпатської області, та стверджує, що встановленого порядку, який би регулював погодження тарифів органами місцевого самоврядування з підприємствами, які не належать до комунальної власності, і яким є Залізниця, законодавством не передбачено.
Відповідач - Державна інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області (ДЩ) заперечує проти фактів, викладених у позовній заяві та вважає доводи позивача такими, що не відповідають обставинам справи та чинному законодавству з наступних підстав.
Згідно звернення Чопського транспортного прокурора до Закарпатського відділення Антимонопольного комітету України від 08.02.07р. №163, направленого за належністю ДЩ, та на підставі направлення ДЩ на перевірку, виданого 20.03.07р. №155, проведено перевірку ВП «Ужгородська дистанція водопостачання" ДТГО «Львівська залізниця" за результатами якої складено акт від 26.04.07р. В ході перевірки встановлено, що в період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року відокремленим підрозділом Ужгородської дистанції водопостачання ДТГО «Львівська залізниця" при застосуванні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, завищено їх вартість. При цьому, ВП «Ужгородська дистанція водопостачання" ДТГО «Львівська залізниця" (надалі - Дистанція) застосовано вільні тарифи за умови запровадження до них режиму державного регулювання.
Рішенням виконавчого комітету Чопської міської ради від 09.11.2001р. №102 було затверджено тарифи на послуги водопостачання в розмірі 1,30 грн. за 1 куб. м. Вказані тарифи є граничними і не змінювалися наступними рішення виконавчого комітету та діяли до набуття чинності рішення виконкому від 20.07.2006р. №107, яким встановлено тариф у розмірі 3,76 грн. за 1 куб. м.
Дистанція фактично в період з 01.02.2004 по 30.11.2004р. нараховувала та стягувала із споживачів м. Чоп (крім населення) плату виходячи із тарифу у розмірі 2,69 грн./куб. м; в період з 01.12.2004р. по 19.06.2006р. - за тарифом у розмірі 3,00 грн./куб. м.
Рішенням Королівської селищної ради від 14.05.2002р. затверджено тарифи на послуги водопостачання у розмірі 0,85 грн. та на водовідведення - у розмірі 1,37 грн. за 1 куб. м.
Дистанцією при розрахунку плати за водопостачання та водовідведення в період з 01.02.2004р. до 30.11.2004р. застосовувалися тарифи у розмірі: по водопостачанню - 2,69 грн., по водовідведенню - 6,74 грн. за 1 куб. м. В період з 01.12.2004р. Дистанцією застосовувалися тарифи на послуги водопостачання у розмірі 3,00 грн. за 1 куб. м, на послуги водовідведення - 6,74 грн. за 1 куб. м.
При цьому, відповідно до рішення Адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визначено, що відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання" займає монопольне становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення, як суб'єкт природної монополії в територіальних межах власних діючих мереж м. Чоп з часткою 100%.
Чинним законодавством передбачено регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги.
Закон України «Про природні монополії" (1682-ПІ), який визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні, якщо їх діяльність спрямована на задоволення потреб окремого регіону, передбачає здійснення регулювання органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання" (2918-ІП), підприємство має право розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання. Статтею 13 названого Закону встановлено, що таким повноваженням наділені відповідні органи місцевого самоврядування. Аналогічні повноваження органів місцевого самоврядування передбачені і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема п.2 ч.і ст. 28 вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Крім цього, згідно п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону також віднесено до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування.
Відповідач не погоджується із твердженням позивача про відсутність встановленого порядку, який б регулював погодження тарифів органами місцевого самоврядування з підприємствами, які не належать до комунальної власності. В той же час, звертаючись до тих же органів місцевого самоврядування (голови міської ради м. Чоп) з листом щодо затвердження (погодження) тарифів на водопостачання та водовідведення позивач посилається на ст. 31 Закону (1875-ІУ) щодо відшкодування різниці в тарифах при затвердженні (погодженні) їх на рівні нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат.
Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»обумовлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, і який, або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативним актом.
Встановлення (погодження) цін/тарифів на водопостачання відповідними органами місцевого самоврядування містить вищезазначені ознаки, а тому є регуляторним актом, у зв'язку з чим порядок прийняття такого рішення регламентується нормами зазначеного Закону. Розділи 1 та 6 зазначеного Закону містять вичерпне визначення понять, принципів та встановлюють єдині для всіх вимоги щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики, в тому числі і щодо погодження проектів регуляторних актів на місцевому рівні. Що ж стосується заперечень позивача з приводу безпідставності здійснення перевірки, то Відповідачем неодноразово в письмовій формі надавалися Дистанції роз'яснення щодо підстав для проведення перевірки. Перед початком перевірки надано направлення на проведення перевірки; перевірка здійснена у присутності прокурора Чопської транспортної прокуратури, за вимогою якого вона проводилася. В той же час, і Дистанцією і Залізницею ставиться під сумнів підставність проведення перевірки, покликаючись на Закон України «Про державну податкову службу України" та предметно на статтю 11 зазначеного Закону. Відповідач не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки, звертаючись до пункту 1 даної статті Закону, позивач вириває її з контексту всієї статті в преамбулі якої чітко зазначено, що права органів податкової служби, передбачені даною статтею здійснюються у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України. Державна інспекція з контролю за цінами, як урядовий орган державного управління, який діє у складі Мінекономіки України, здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000р. №1819, пунктом 4 та 5 якого передбачено повноваження інспекції щодо здійснення перевірок порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів. На перевірки, що проводяться інспекцією не поширюються положення даної статті Закону, оскільки інспекція не є контролюючим органом у повноваженнях зазначеного документу. Це означає, що при перевірці державної дисципліни цін не здійснюється перевірка податків, зборів (обов'язкових платежів) які до компетенції відповідача не входить і не діють підстави проведення перевірки, їх періодичність та тривалість.
Відповідач не погоджується і з твердженням позивача щодо того факту, що дана перевірка є позаплановою виїзною перевіркою. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення перевірок з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 15.05.2006р. №12 перевірки, що проводяться інспекцією поділяються на планові (здійснюються на підставі плану роботи органів державного контролю за цінами) та позапланові (здійснюються за окремим дорученнями органів державної влади та управління, правоохоронних та контролюючих органів та за зверненнями та скаргами громадян). При цьому, обмеження термінів перевірки передбачається тільки в тому випадку, коли воно визначено в окремому дорученні. Безпосередньо у вимозі прокуратури не зазначено термінів проведення перевірки. На сьогоднішній день немає іншого нормативного документу щодо встановлення чи обмеження терміну перевірки. Висновки відповідача щодо порушення державної дисципліни цін за рахунок застосування тарифів у завищеному розмірі підтверджуються і рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2006р. по справі №18/22 за позовом ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання" до Чопської міської ради.
Державна інспекція з контролю за цінами, її посадові особи діяли на підставі в межах компетенції та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В результаті зазначених порушень державної дисципліни цін, Дистанцією в період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. необгрунтовано отримано виручку на загальну суму 25609,5 грн. За даним фактом, ДЩ, на основі акту перевірки від 26.04.07р. №513, у відповідності зі ст. 13 та 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення»та Інструкції “Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій», затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.01р. №298/519 прийнято рішення №10 від 15 травня 2007р. про застосування до Позивача економічних санкцій на загальну суму 76828,5 грн., яке рекомендованим листом №890/422391 від 15.05.07р. направлено до сплати останньому.
Дослідивши матеріали справи та зібрані докази, заслухавши в судових засіданях пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог позивача -відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю і зокрема з наступних підстав.
Згідно звернення Чопського транспортного прокурора до Закарпатського територіального відділення Антимонопольного комітету України, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області проведено перевірку відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання", м. Ужгород Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця" щодо порядку застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, за результатами якої було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №10 від 15.05.07р. (надалі - рішення) та вилучення в доход державного бюджету 76828,5 грн.
У відповідності до ч. З ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення" державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону. Пунктом 1 даної статті Закону, зазначено, що права органів податкової служби, передбачені даною статтею здійснюються у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України. Державна інспекція з контролю за цінами, як урядовий орган державного управління, який діє у складі Мінекономіки України, здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою КМУ від 13.12.2000р. №1819, пунктом 4 та 5 якого передбачено повноваження інспекції щодо здійснення перевірок порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів. На перевірки, що проводяться інспекцією не поширюються положення даної статті Закону, оскільки інспекція не є контролюючим органом у повноваженнях зазначеного документу. Це означає, що при перевірці державної дисципліни цін не здійснюється перевірка податків, зборів (обов'язкових платежів), які до компетенції відповідача не входять і не діють підстави проведення перевірки, їх періодичність та тривалість. Інспекція проводила перевірку Відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція водопостачання" згідно звернення Чопського транспортного прокурора до Закарпатського територіального відділення Антимонопольного комітету України. При цьому обмеження термінів перевірки не було передбачено.
Чинним законодавством передбачено регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги. Закон України «Про природні монополії"' (1682-ІП), який визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні, якщо їх діяльність спрямована на задоволення потреб окремого регіону, передбачає здійснення регулювання органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання" (2918-ІП), підприємство має право розробляти і подавати на затвердження уповноваженим органам тарифи на послуги централізованого водопостачання. Статтею 13 названого Закону встановлено, що таким повноваженням наділені відповідні органи місцевого самоврядування. Аналогічні повноваження органів місцевого самоврядування передбачені і Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема п.2 ч.і ст. 28 вказано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Крім цього, згідно п.2 ч.і ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону також віднесено до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування. Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»обумовлено, що регуляторний акт -це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, і який, або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативним актом.
Встановлення (погодження) цін/тарифів на водопостачання відповідними органами місцевого самоврядування містить вищезазначені ознаки, а тому є регуляторним актом, у зв'язку з чим порядок прийняття такого рішення регламентується нормами зазначеного Закону. Розділи 1 та 6 зазначеного Закону містять вичерпне визначення понять, принципів та встановлюють єдині для всіх вимоги щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики, в тому числі і щодо погодження проектів регуляторних актів на місцевому рівні.
Відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція водопостачання", м. Ужгород Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця" є природним монополістом на ринку даних послуг із часткою 100%. З огляду на дане і передбачається державою регулювання діяльності суб'єктів-природних монополістів, що надають житлово-комунальні послуги. Крім того, права і обов'язки споживачів обумовлені ст. 22 Закону (2918-ІП) щодо здійснення оплати за спожиті послуги відповідно до встановлених тарифів на послуги. При цьому, встановлення тарифів здійснюється відповідно до зазначеного Закону органом місцевого самоврядування, а не підприємством, в обов'язки якого входить формування тарифів і подання їх на затвердження. Стаття 13 зазначеного Закону не обумовлює визначення груп споживачів при встановленні тарифів на ці послуги.
В період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року відокремленим підрозділом Ужгородської дистанції водопостачання ДТГО «Львівська залізниця" при застосуванні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення застосовано вільні тарифи за умови запровадження до них режиму державного регулювання.
Рішенням виконавчого комітету Чопської міської ради від 09.11.2001р. №102 було затверджено тарифи на послуги водопостачання в розмірі 1,30 грн. за 1 куб. м. Тарифи є граничними і не змінювалися наступними рішення виконавчого комітету та діяли до набуття чинності рішення виконкому від 20.07.2006р. №107, яким встановлено тариф у розмірі 3,76 грн. за 1 куб. м. Дистанція фактично в період з 01.02.2004 по 30.11.2004р. нараховувала та стягувала із споживачів м. Чоп (крім населення) плату виходячи із тарифу у розмірі 2,69 грн./куб. м; в період з 01.12.2004р. по 19.06.2006р. - за тарифом у розмірі 3,00 грн./куб. м.
Рішенням Королівської селищної ради від 14.05.2002р. затверджено тарифи на послуги водопостачання у розмірі 0,85 грн. та на водовідведення - у розмірі 1,37 грн. за 1 куб. м.
Дистанцією при розрахунку плати за водопостачання та водовідведення в період з 01.02.2004р. до 30.11.2004р. застосовувалися тарифи у розмірі: по водопостачанню - 2,69 грн., по водовідведенню - 6,74 грн. за 1 куб. м. В період з 01.12.2004р. Дистанцією застосовувалися тарифи на послуги водопостачання у розмірі 3,00 грн. за 1 куб. м, на послуги водовідведення - 6,74 грн. за 1 куб. м.
Керуючись ст.ст.13, 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення», ст. 22, 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання", п.2. ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" ст.ст. 158- 163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України і може бути оскаржена у порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано у відповідності до ст. 160 КАС України 28.08.07р.
Суддя