Справа № 646/14464/24
Провадження № 3/646/247/2025
06.01.2025 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Відповідно до протоколу серії ВАД № 259734, 20.12.2024 о 12 год 05 хв за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 умисно погрожував нанесенням тілесних пошкоджень та висловлювався нецензурною лайкою в бік своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив їй психологічне насильство. Порушення скоєне повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
На виклик суду ОСОБА_1 , який повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, не прибув, про причину неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Суд при розгляді вказаної справи також керується практикою (рішеннями) Європейського суду з прав людини, що застосовується судами як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») та згідно якої кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 в протоколі повідомлено про розгляд справи у Червонозаводському районному суді м. Харкова, що свідчить про його обізнаність стосовно складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший судовий розгляд справи.
З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який, будучи обізнаним щодо складання відносно нього вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.\
Пунктом 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд звертає увагу, що самі по собі нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі образи і висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, так відповідно до пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, 20.12.2024 ОСОБА_1 вчиняв щодо останньої домашнє насильство, психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень.
У зв'язку з чим суд зазначає, що домашнє насильство важливо відрізняти від конфліктних стосунків в сім'ї, коли кожна зі сторін в сім'ї намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, тобто це своєрідне зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 259734 від 20.12.2024; рапортом від 20.12.2024; заявою ОСОБА_2 від 20.12.2024; поясненнями ОСОБА_2 від 20.12.2024; поясненнями ОСОБА_1 від 20.12.2024; рапортом від 20.12.2024; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; копією документів ОСОБА_1 ; DVD диском із записом; постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, адже підстави, які б давали можливість суду вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою, встановлені в ході розгляду справи та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При обранні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому суд вважає що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 245, 252, 280 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Д.Є. Серпутько