Справа № 619/3190/24
Провадження № 2/645/1673/24
31 грудня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: Головуючого судді - Шарка О.П., при секретарі судових засідань - Мухіні В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюАкціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ Банк» 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 pax. № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2015 року у розмірі 41976.64 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість гривень шістдесят чотири копійки) станом на 11.04.2024 року, яка складається з наступного: 23736.75 грн. - заборгованість за кредитом; 18239.89 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - заборгованість штрафами. судові витрати у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять всім гривень)
В обгрунтування позову зазначив що 21.04.2015 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А- Банку з метою отримання банківських послуг банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкетни - заяви лро приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу відповідний кредитний ліміт. Але відповідач свої зобов'язання належним чином перед АТ «Акцент-Банк» не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.04.2024 року має заборгованість - 41976.64 грн., яка складається з наступногс 23736.75 грн. - заборгованість за кредитом; 18239.89 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - штрафи.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений про дату та час розгляду справи своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що вважає вказану позовну заяву безпідставною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач погодився з тим, що дана Анкета- заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає договір про надання банківських послуг. Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявність між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості. Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана Анкета не містить даних про отримання кредитної картки та розмір кредитних коштів. В Анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредит, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки. Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять. Крім того, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту , стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість відсотками та за пенею. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, банк посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», що розміщені на банківському сайті: https://a- bank.com.ua/terms/ в розділі «Умови та правила» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».Витягом із Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» і Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/ або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. Проте, на думку відповідача матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету- заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Отже, будь-яких доказів на підтвердження того, що при укладенні договору про надання банківських послуг діяли Умови і правила надання банківських послуг саме в такій редакції, яка існувала на час підписання анкети-заяви, позивач суду не надав. З викладеного вбачається, що оскільки зазначений витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-банк» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними, то позивачем не доведено розмір, порядок та умови нарахування процентів та пені, що були узгоджені сторонами при укладенні договору. Крім того, на думку відповідача, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими позивачем Тарифом користування кредитною карткою був ознайомлений відповідач і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказаний документ на момент підписання Анкети-заяви містив умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати пені саме у зазначеному витягу з Тарифів, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка витягу з Тарифів із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) . За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Позивач зазначає, що відповідач не має документального підтвердження перерахування або видачі грошових коштів ОСОБА_1 , а отже відсутні правові підстави стягнення грошових коштів в судовому порядку. Також відповідач зазначає, що вона не підписувала документи в редакції всіх додатків долучених позивачем до позовної заяви. У позивача відсутні оригінал даних документів, а отже відсутні будь-які правові підстави та докази стягнення грошових коштів за неіснуючими документами, які не підписані відповідачем ОСОБА_1 . На підтвердження розміру заборгованості, яку позивач просив стягнути з відповідача, позивач не надав будь-яких відомостей щодо порядку та часу утворення вказаної заборгованості, механізму розрахунку, внесених позичальником суми на погашення заборгованості не відображені. Нарахування відсотків за користування коштами можливе лише в межах строків кредитування. Нарахування відсотків за весь час прострочення є безпідставним. Вивченням договору та додатків долучених до позовної заяви встановлено, що строк оплати всіє суми кредиту для відповідача не настав. Однак позивач безпідставно наполягає на стягненні з відповідача саме всієї суми боргу. При цьому вимоги про дострокове погашення боргу до відповідача не надходили. Також відповідач заявляє про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав
АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-Банк» у зв'язку тим, що за рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про зазначено у п. 1.1 Статуту АТ «Акцент-Банк».
Відповідно до анкети-заяви відповідача по справі № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» від 21.04.2015 року, відповідач отримала від позивача платіжну картку з встановленням на неї кредитного ліміту.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами (Далі Умов) складає між відповідачем та Банком кредитний договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Крім того, підписання даного договору є згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.п. 2.1.1.2.2., 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі відповідно до умов договору.
Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу відповідний кредитний ліміт. Але відповідач свої зобов'язання належним чином перед АТ «Акцент-Банк» не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.04.2024 року має заборгованість - 41976.64 грн., яка складається з наступногс 23736.75 грн. - заборгованість за кредитом; 18239.89 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - штрафи.
Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, а також матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» між банком та відповідачем 21.04.2015 року укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 11.04.2024 року склалась заборгованість у загальному розмірі 41976.64 грн., , а тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 41976.64 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки відповідач активно користувавсь наданими йому кредитними коштами, а останнє погашення заборгованості відбулося 08.09.2021 року, тому початок перебігу позовної давності необхідно відраховувати саме з цієї дати. Відтак позивач не пропустив строк позовної давності.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ Банк» 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 pax. № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.04.2015 року у розмірі 41976.64 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість гривень шістдесят чотири копійки) станом на 11.04.2024 року, яка складається з наступного:
-23736.75 грн. - заборгованість за кредитом;
-18239.89 грн. - заборгованість по відсоткам;
-0.00 грн. - заборгованість штрафами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ Банк» 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 pax. № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770) судові витрати у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять всім гривень)
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Повний текст рішення виготовлено 08 січня 2025 року.
Головуючий-суддя: