Справа № 201/12409/24
Провадження № 2/201/4437/2024
26 грудня 2024 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Гейка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гейка Валерія Івановича про відвід усьому складу суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко Ігор Валерійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 07 жовтня 2024 року надійшла зазначена позовна заява, яка у встановленому законом порядку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року була розподілена для розгляду судді Куць О.О.
Ухвалою від 09 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначено підготовче засідання (а.с. 28-29).
Ухвалою суду від цієї ж дати задоволено частково заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №1020, вчиненого 01 серпня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Іриною Леонідівною про звернення стягнення на нерухоме майно: домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_3 плати за вчинення виконавчого напису у сумі 41715 грн. (виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком Ігорем Валерійовичем), до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовлено (а.с.30-33).
Ухвалою від 07 листопада 2024 року витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірини Леонідівни ( АДРЕСА_2 ) завірені належним чином копії виконавчого напису № 1020, виданого 01 серпня 2024 року, а також документів, на підставі яких зазначений виконавчий напис був вчинений (а.с. 91-92).
23 грудня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гейка В.І. надійшла заява про відвід усьому складу суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, в тому числі судді Куць О.О., в обґрунтування якої зазначено, що з відомостей, які містяться в деклараціях позивача ОСОБА_3 вбачається, що остання з 2016 року по 2020 рік працювала секретарем у Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська, тому, на переконання представника відповідача, це свідчить про можливі тісні професійні та дружні стосунки позивача зі співробітниками вказаного суду та, відповідно, з суддями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, що викликає обґрунтований сумнів в неупередженості або об'єктивності всього складу суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Окрім цього, вказував, що у представника відповідача є сумніви у безсторонності судді Куць О.О., оскільки до позовної заяви ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позивачем не надано копії оскаржуваного виконавчого напису. Також суддя безпідставно задовольнила клопотання позивача про витребування доказів, оскільки ОСОБА_3 мала можливість отримати вказані документи самостійно. Враховуючи наведене, представник ОСОБА_2 - адвокат Гейко В.І. просив суд задовольнити заяву про відвід та за розпорядженням голови суду передати дану цивільну справу до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому Кодексом.
23 грудня 2024 року головуючим по справі суддею Куць О.О. визнано вище вказаний відвід необґрунтованим та передано справу до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 КПК України (а.с.137-139), який у встановленому законом порядку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 грудня 2024 року був розподілений для розгляду судді Антонюк О.А. (а.с.141).
Ухвалою судді Антонюка О.А. від 25 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Гейка В.І. про відвід судді Куць О.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.142-143).
26 грудня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гейка В.І. надійшла заява про відвід усьому складу суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, в тому числі судді Куць О.О. з тих самих підстав, зазначених вище.
В судовому засіданні представник позивача - просила у задоволенні заяви про відвід відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні вказував, що 23 грудня 2024 року заявляв відвід саме усьому складу суддів Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, а ухвалою судді Антонюка О.А. від 25 грудня 2024 року розглянуто відвід лише головуючому у справі - судді Куць О.О., тому просив розглянути це питання повторно.
Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.
Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Підстави, на які посилається представник відповідача у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді, не ставлять під сумнів її об'єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу. Зазначені представником відповідача відомості не містять у собі підстав, які б ставили під сумнів неупередженість судді. Доводи заяви фактично зводяться до незгоди з вищевказаними процесуальними рішеннями судді.
Окрім того, враховуючи положення статей 36-41 ЦПК України відвід може бути заявлений лише судді, у провадженні якого перебуває цивільна справа на розгляді, відвід усьому складу суддів суду Законом не передбачений. А тому, враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви представника відповідача про відвід усьому складу суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гейка Валерія Івановича про відвід усьому складу суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Куць