Справа № 211/5794/24
Провадження № 2/211/277/25
іменем України
08 січня 2025 року
Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Костенко Є.К.
за участю секретаря судового засідання - Бодрухіної Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з уточненим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 р. по 28.03.2024 р. в сумі 16418,29 грн.; плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024 в розмірі 566,65 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 818,52 грн., 3% річних у розмірі 474,56 грн., пеню в розмірі 92,14 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для опалення житла населенню, яке відповідно з вимогами ЖК України, зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Так, позивачем на виконання своєї статутної мети здійснюється постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №197 (61/200 частка). Будинок є багатоквартирними, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем)централізованого опалення (теплопостачання), які є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію. Оскільки відповідач не оплачує надані житлово-комунальні послуги, КПТМ «Криворіжтепломережа» змушено вірушувати це питання у судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, причину неявки не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що КПТМ «Криворіжтепломережа» надає послуги з постачання теплової енергії, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актами про подачу та припинення подачі теплоносія.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна номер довідки 391947861 від 22.08.2024 ОСОБА_1 є співвласником нежитлового приміщення (61/200 частки) за адресою: АДРЕСА_2 з 28.11.2014 на підставі договіру дарування, серія та номер: 2134, виданого 28.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Чорною О.С., зареєстровано в реєстрі за №405452612110.
Договір між позивачем та відповідачем про надання послуг теплопостачання не укладався.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем складає 16418,29 грн. за послугу постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 та 566,65 грн. за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (надалі - Правила) та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляються на основі типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов'язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов'язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.
Згідно з ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 35 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
На підставі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, оскільки позивач свої обов'язки з постачання теплової енергії виконував, але відповідач в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість, враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відомостей щодо погашення вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що саме встановлений розмір за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 28.03.2024 становить 16418,29 грн., плата за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024 - 566,65 грн, необхідно стягнути при ухвалені рішення.
Разом із цим, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат, 3% річних та пені не можуть бути задоволені в повному обсязі виходячи з таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нарахована пеня в розмірі 92,14 грн. за період з 31.10.2023 по 30.04.2024.
Разом із цим, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України було установлено карантин.
Згідно з пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Судом було встановлено, що згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії, тому приписи пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX поширюються на взаємовідносини сторін.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у редакціїдо 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів,пені), нарахованої на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова застосовується з 24.02.2022.
За цих обставин, суд вважає, що, враховуючи встановлені вище заборони щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, які діяли у період з 12.03.2020 до 30.07.2023 (на період дії карантину, пов'язаного із поширенням коронавірусної хвороби) та у період з 24.02.2022 по 29.12.2023 включно (у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні), підстави для стягнення на користь позивача пені, нарахованої за несвоєчасне здійснення платежів за надані послуги постачання теплової енергії у період з 31.10.2023 по 29.12.2023 включно відсутні.
Згідно з пунктом 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року №830, зі змінами, у разі несвоєчасного здійснення платежів, споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Таким чином, на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягає стягненню з відповідача нарахована пеня у період з 01.01.2024 по 30.04.2024 включно в сумі 89,87 грн, виходячи з розрахунку позивача та ставки 0,01% річних.
Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, за прострочення оплати за постачання теплової енергії відповідачу нараховані за період з 30.04.2023 по 14.08.2024 3% річних у сумі 474,56 грн, та за період з 30.04.2023 по 14.08.2024 інфляційне збільшення суми боргу - 818,52 грн.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває і на момент ухвалення рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набирала чинності з дня її опублікування 06.03.2022 і застосовувалася з 24.02.2022.
У подальшому, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово- комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» було викладено у новій редакції, та установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).
Таким чином, з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року включно існувала заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги без обмеження територією ведення бойових дії або тимчасово окупованими територіями, затвердженими наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.
Отже, суд вважає, що нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача в межах заявлених позовних вимог за період з 30.12.2023 по 14.08.2024 включно (щодо 3% річних та інфляції), згідно з розрахунком позивача, який відповідає вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи зазначене, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 280,81 грн та інфляційні нарахування в сумі 197,50 грн.
У зв'язку з викладеним, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 16418,29 грн.; плату за абонентське обслуговування в розмірі 566,65 грн., інфляційні втрати у розмірі 197,50 грн., 3% річних у розмірі 280,81 грн., пеню в розмірі 89,87 грн., всього - 17553,12 грн.
Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2893,33 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог (17553,12 грн. х 3028,00 грн. / 18370,16 грн. = 2893,33 грн.).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Уточнену позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 р. по 28.03.2024 р. в сумі 16148 (шістнадцять тисяч сто сорок вісім) гривень 29 коп.; плату за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 30.04.2024 в розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість) гривень 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 197 (сто дев'яносто сім) гривень 50 коп., 3% річних у розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 81 коп., пеню в розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) гривень 87 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ЄДРПОУ 03342184) суму сплаченого судового збору у розмірі 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 33 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 08.01.2025
Суддя: Є. К. Костенко